Порядок погодження та затвердження оцінки

Прийняття, погодження та затверд­ження оцінки майна державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) чи вико­навчими органами відповідних органів міс­цевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згід­но із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та національними стандартами.

Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про за­твердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування ви­сновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це особи. Державні органи приватизації затверджують оцін­ку майна у випадках приватизації; погоджують висновки про вартість майна, що належить державі та іншим засновникам, у випадках внесення державного майна до статутних фондів господарських товариств (визначення вартості внесків), а та­кож у випадках відчуження державного майна (за винятком випадків примусового відчуження майна відповідно до законодавства), застави майна ВАТ з державною часткою у статутному фонді в порядку, визначеному законодавством.

Акти оцінки майна, складені під час корпоратизації підприємств, затверджу­ються органами, уповноваженими управляти державним майном цих підприємств. Акти оцінки та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комуна­льного майна, затверджуються виконавчими органами місцевого самоврядування. Акти оцінки майна, складені для приватизації (корпоратизації), для реєстрації ста­туту ВАТ, підписання договору купівлі-продажу майна, крім пакетів акцій ВАТ, ого­лошення умов продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження.

Акти оцінки пакетів акцій ВАТ для приватизації конкурентними способами від­повідно до законодавства, для оголошення умов продажу майна, у тому числі по­вторного продажу, дійсні протягом дев'ятимісячного строку від дати їх затверд­ження. Дію акта оцінки майна, утому числі пакетів акцій ВАТ, може бути продов­жено наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не переви­щує 1 рік від дати затвердження.

Акти оцінки майна, у тому числі пакетів акцій ВАТ, строк дії яких закінчився, є недійсними.

Висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам, встановленим Національним стандартом №1. Вимоги до змісту, форми та порядку складення ак­тів оцінки майна, у тому числі пакетів акцій ВАТ, встановлюються нормативно-правовими актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Висновок про вартість майна, складений для приватизації майна шляхом ви­купу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, ого­лошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шес­тимісячного строку від дати його затвердження. Дія висновку про вартість майна продовжується наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує 1 рік віддати затвердження.

Висновок про вартість пакета акцій ВАТ для продажу одному покупцю відпо­відно до норм законодавства, дійсний протягом місяця від дати його затвердження.

Висновок про вартість майна у разі його використання для реєстрації статуту господарського товариства, що створюється на базі державного та комунального майна, або уточнення його розміру в частині вартості внесків учасників (засновни­ків) дійсний протягом б-місячного строку від дати оцінки.

Строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків оцінки майна, передбачених Методикою, може визначатися відповідними органами, що використовують результати цієї оцінки.

6.5. Оцінка розміру статут­ного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створюється в процесі приватизації

Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створю­ється на базі державного та комунального майна (крім майна радгоспів, інших дер­жавних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства), у тому числі переданого в оренду, визнача­ється шляхом проведення стандартизова­ної оцінки цілісного майнового комплексу.

Стандартизована оцінка цілісного майнового комплексу для визначення роз­міру статутного фонду ВАТ проводиться на підставі даних передавального балан­су підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної у по­рядку, встановленому Методикою оцінки майна; договору оренди з додатками до нього (у тому числі балансу, що додається до договору оренди); іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна. Повний перелік документів, необхідних для проведення оцінки цілісного майнового комплексу, представлений в табл. 6.1.

За результатами проведення стандартизованої оцінки складається акт, типову форму якого продемонстровано в табл. 6.2.

Проведення оцінки для визначення розміру статутного фонду ВАТ передбачає послідовне здійснення таких кроків:

1) проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки необоротних активів згід­но з основним та додатковим переліками і подання висновку про вартість майна та звіту про оцінку майна державному органу приватизації для рецензування у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки;

2) рецензування державним органом приватизації звіту про оцінку майна у строк, що не перевищує 13 календарних днів від дати його надходження;

3) подання державним органом приватизації комісії з приватизації (корпора-тизації) матеріалів незалежної оцінки необоротних активів з метою їх подальшого надання підприємству для складення передавального балансу у строк, що не пе­ревищує 48 календарних днів від дати оцінки;

4) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за ре­зультатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів і подання його разом з висновками аудиторської перевірки та іншими необхідними для проведення оцін­ки матеріалами, комісії з приватизації (корпоратизації) у строк, що не перевищує 52 календарних дні від дати оцінки;

Таблиця 6.1

Перелік документів, необхідних для проведення оцінки цілісного майнового комплексу

Таблиця 6.2

Форма акта оцінки майна, яке підлягає приватизації (корпоратизації)

Примітка. Під час оцінки розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі державного підприємства, заповнюються графи 1-4 рядків 1-11.

Голова комісії _______________ _____________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Члени комісії _______________ _____________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

______ _________________ 200 __ р.

5) складення комісією з приватизації (корпоратизації) акта оцінки майна під­приємства, подання його для рецензування державному органу приватизації та за­твердження керівниками цих органів за результатами рецензування у строк, що не перевищує 55 календарних днів від дати оцінки. Підготовка та затвердження акта оцінки здійснюється у двохмісячний строк від дати оцінки. У разі неможливості за­твердження з поважних причин акта оцінки майна в установлені строки або виник­нення необхідності у додатковому рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) строк подання та затвердження акта оцінки майна за рішенням державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про­довжується, але не більше ніж на 45 календарних днів.

До майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, відносяться:

- необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене бу­дівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборго­ваність, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);

- оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша по­точна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи);

- витрати майбутніх періодів.

Об'єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі державного під­приємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість цілісного майнового комплексу не включаються. Сума довгострокових зобов'язань, що включає зобов'язання з фі­нансового лізингу, зменшується на суму зобов'язання, яка виникла у державного підприємства (лізингоодержувача) з отриманням такого об'єкта, і не включається в суму довгострокових зобов'язань, на які відповідно до вимог Методики оцінки май­на зменшується сукупна вартість цілісного майнового комплексу.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу (ЧВ) визначається за формулою (6.1):

ЧВ = (Н + 0 + М)-(В+Д + П), (6.1)

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

М - сума витрат майбутніх періодів;

В - вартість забезпечень наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань.

Якщо чистої вартості цілісного майнового комплексу, одержаної за результа­тами розрахунку, не вистачає для реєстрації ВАТ в порядку, визначеному законо­давством, державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном), розглядається питання про зупинення приватизації (корпора­тизації) підприємства шляхом створення ВАТ та визначення іншого способу його приватизації.

Для визначення розміру статутного фонду ВАТ чиста вартість цілісного май­нового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (комісією з корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового комплексу.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна дер­жавного підприємства (СФ_ДП), визначається за формулою (6.2):

СФ_ДП = ЧВ-ЖФ-НП- ІМ, (6.2)

де ЖФ - вартість державного житлового фонду;

НП- вартість об'єктів, що не підлягають приватизації;

ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (комісією з корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового комплексу.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється в процесі привати­зації на базі державного майна, переданого в оренду, та майна орендаря (СФ_ОР), визначається за формулою (6.3):

СФ_{О Р} = Ч_Д + Ч_ОР (6.3)

де Ч_Д - вартість державної частки в статутному фонді товариства;

Чор - вартість частки орендаря в статутному фонді товариства.

При цьому величина Ч_Д визначається за формулою (6.4):

Ч_Д = Н + BO + AM + Р, (6.4)

де Н - вартість необоротних активів, що належать державі, у тому числі вар­тість необоротних активів, придбаних під час оренди за рахунок амортиза­ційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди, та коштів від реалізації орендо­ваних необоротних активів, а також за рахунок коштів державного цільово­го фінансування та державних цільових надходжень (придбані під час оренди необоротні активи);

ВО - оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду;

AM - амортизаційні відрахування, нараховані на орендовані необоротні активи та невикористані на дату оцінки;

Р - залишок коштів від реалізації орендованих необоротних активів (не використаних для придбання необоротних активів та не врахованих при визначенні показника Н) та залишок коштів державного цільового фінан­сування і державних цільових надходжень.

При визначенні вартості частки держави (комунального майна) в статутному фонді ВАТ враховується передбачений умовами договору оренди порядок викори­стання амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи.

Вартість частки орендаря (Ч_Ор) визначається за формулою (6.5):

Чор = ЧВ- Ч_Д (6.5)

Оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду (ВО), договір оренди цілісних майнових комплексів яких був укладений до набрання чинності

Законом України від 14.03.1995 р. №98 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», визначається за показниками балансу, який був складений під час передачі цих активів в орен­ду, шляхом індексації чистої вартості оборотних активів за формулою (6.6):

ВО = (З_з + Ф_А - КЗ) х k_i (6.6)

де З_з- вартість запасів і витрат, включених до валюти балансу;

Ф_А - вартість фінансових активів (інші позаоборотні активи, грошові кошти, розрахунки та інші активи);

КЗ- кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки й інші короткострокові пасиви, резерви майбутніх витрат і платежів). У разі коли кредиторська заборгованість перевищує суму вартості запасів і витрат та фі­нансових активів, наданих в оренду, значення показника ВО дорівнює нулю;

k_i - коефіцієнт індексації вартості оборотних засобів, наданих в оренду, залежно від дати укладення договору оренди, визначається шляхом мно­ження розрахованого станом на 01.01.2001 р. базового коефіцієнта індек­сації залежно від дати укладення договору оренди на річний індекс інфля­ції починаючи з 2001 р. до року, в якому визначено дату оцінки, якщо річ­ний індекс інфляції перевищує 110%.

У разі відмови орендаря виступити засновником ВАТ або прийняття рішення комісією з приватизації щодо визначення розміру статутного фонду ВАТ ви­ключно на базі державного майна розмір статутного фонду такого това­риства (СФдм) визначається на базі державного майна, що передавалось в орен­ду, та придбаних під час оренди необоротних активів, залишку коштів від реалізації орендованих необоротних активів, залишку коштів державного цільового фінансу­вання та державних цільових надходжень у порядку, визначеному формулою (6.7):

СФ_ДМ = НД-ЖФ-НП-ІМ + А, (6.7)

де НД - необоротні активи, що належать державі, у тому числі джерелом придбання яких за час оренди були амортизаційні відрахування на держа­вне майно, кошти, отримані від реалізації орендованих необоротних акти­вів, атакож кошти державного цільового фінансування та державних ці­льових надходжень;

А - активи (необоротні та оборотні) на суму невикористаних амортизацій­них відрахувань на орендовані необоротні активи, залишку коштів, отри­маних від реалізації орендованих необоротних активів, а також невикори­станих коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень.

Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства, зазначені в переліках (основному та додатковому), що підлягають внесенню до статутного фонду ВАТ, яке створюється. Необоротні активи, що підлягають вилученню з чис­тої вартості цілісного майнового комплексу, не переоцінюються. Додатково вияв­лені під час проведення незалежної оцінки майна необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються (переоцінюються) та включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів. Оцінці підлягають необоротні активи як зазначені у переліках, так і виявлені безпосередньо оцінювачами під час обстеження об'єктів оцінки. Висновок про вартість необоротних активів оформлю­ється відповідно до зразка, наведеного в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Форма висновку про вартість майна підприємства

_______________ __________ ___________________

(оцінювач) (підпис) (ініціали та прізвище)

_______________ __________ ____________________

(керівник суб'єкта (підпис) (ініціали та прізвище)

оціночної діяльності

- суб'єкта господарювання)

МП

Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно із застосуванням витратного та дохідного підходів. Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду, довгострокова дебіторська заборгованість, від­строчені податкові активи, інші необоротні активи відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з табл. 6.3 та в передавальному балансі під­приємства за вартістю, вказаною у даних бухгалтерського обліку.

Матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, вилучаються з чи­стої вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (корпорати-зації). Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, ви­значається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить су­б'єкт оціночної діяльності (юридична особа), який має дозвіл на провадження дія­льності, пов'язаної з державною таємницею.

Запаси під час складання передавального балансу відображаються підпри­ємством за вартістю, вказаною у даних бухгалтерського обліку з урахуванням ви­мог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до акта оцінки вартості майна підприємства за ціною, визначеною у порядку, який встановлюється Міністерством фінансів та Фондом державного майна.

Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому поло­женням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна під час приватизації (корпоратиза­ції) визначається у сумі, підтвердженій державним підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що свідчать про за­стосування ним вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними забор­гованості.

Результати оцінки розміру статутного фонду ВАТ, що створюється на базі державного майна (на базі державного майна та майна орендаря), фіксуються в акті оцінки майна підприємства під час приватизації (корпоратизації), складеному по формі табл. 6.1. Акт оцінки майна складається та підписується комісією з при­ватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується керівником державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого управляти державним майном) у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.

До акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації), складеного за фор­мою табл. 6.2, додаються такі матеріали:

- накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвен­таризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою створення ВАТ;

- матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвен­таризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, інвентаризаційні описи тощо);

- переліки необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці;

- передавальний баланс підприємства;

- висновок аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог Методи­ки оцінки майна;

- висновок про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна з додатками до нього;

- оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з прива­тизації (корпоратизації) щодо розгляду та ухвалення матеріалів інвентаризації згід­но з вимогами Методики оцінки майна;

- інші додаткові матеріали, які роз'яснюють результати оцінки майна, у тому числі наведені у табл. 6.2.

У разі прийняття рішення про збільшення статутного фонду ВАТ на суму збільшення вартості його власного капіталу відповідно до вимог пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 pp. розрахунок приросту вар­тості власного капіталу здійснюється у такому порядку:

1) подання ВАТ державному органу приватизації (органу, уповноваженому управляти державним майном) таких документів:

- копій засновницьких документів та змін до них, пов'язаних із змінами розмі­ру статутного фонду товариства від дня його державної реєстрації;

- затвердженого акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);

- довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписаної головою правління то­вариства, та документів, що підтверджують розрахунок зазначених сум;

- балансу, що додавався до зазначеного вище акта оцінки, та засвідченого аудитором його варіанту, трансформованого згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та організаціями показників вступного саль­до балансу (графа 3) у 2000 p.;

- копії балансу товариства на останню звітну дату, складеного згідно з вимо­гами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Ба­ланс»;

2) вартість власного капіталу ВАТ, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозпо­діленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу. Зміна вартості власного капіталу ВАТ розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксованою на дату оцінки під час при­ватизації (корпоратизації) та на останню звітну дату, що передує здійсненню роз­рахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу ВАТ є його сумою збільшення. У разі здійснення ВАТ додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного фонду, за­значена сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу;

3) акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ склада­ється за встановленою формою та подається разом з необхідними документами на затвердження керівнику державного органу приватизації (органу, уповноваже­ного управляти державним майном).

6.6. Особливості оцінкицілісних майновихкомплексів

Оцінка цілісних майнових комплексів для випадків їх відчуження способами, ви­значеними законодавством, проводиться на засадах незалежної оцінки. Підготовчий етап до проведення оцінки цілісних май­нових комплексів передбачає здійснення всіх робіт, визначених викладеною у п.6.3 процедурою.

В інших випадках, крім приватизації цілісних майнових комплексів, роботи на підготовчому етапі здійснюють замовники оцінки. Незалежна оцінка цілісного май­нового комплексу, що приватизується, проводиться у двохмісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку майна подається державному органу приватиза­ції на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до за­кінчення вищезазначеного строку. Затвердження оцінки здійснюється у двомісяч­ний строк від дати оцінки.

Загально використовуваною базою оцінки майна, є його ринкова вартість.

Дохідний підхід передбачає використання методу непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку). При цьому під час прогнозування валового до­ходу враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного використання надлишкових активів. У разі відчуження цілісного майнового компле­ксу як сукупності активів без зобов'язань його оцінка базується на майновому під­ході з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів.

Особливості застосування методичних підходів до оцінки майнового комплек­су визначаються у національних стандартах.

Під час визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу, переда­ного в оренду, до вартості державної частки включаються амортизаційні відраху­вання на орендоване майно, не використані на дату оцінки, кошти державного ці­льового фінансування та державних цільових надходжень, вартість майна, при­дбаного за рахунок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи та коштів від продажу орендованого майна. Якщо покупцем цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, є орендар, до державної частки у ринковій варто­сті включається сума заборгованості за оренду цілісного майнового комплексу, у тому числі з викупу оборотних активів. Порядок визначення відсоткового співвід­ношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості цілісного майно­вого комплексу, переданого в оренду, встановлюється Фондом державного майна.

У плані приватизації цілісного майнового комплексу зазначається його почат­кова вартість, визначена на підставі затвердженої оцінки.

Повернення цілісних майнових комплексів (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).

Питання для повторення

1. Які нормативно-правові документи в Україні визначають передумови здій­снення оцінки ринкової вартості майна підприємств різних форм власності та галу­зевої приналежності?

2. Які методики використовуються на вітчизняних підприємствах для оцінки їх ринкової вартості у випадку їх приватизації (корпоратизації)?

3. Що представляє собою незалежна оцінка вартості майнового комплексу?

4. Що представляє собою стандартизована оцінка вартості майнового ком­плексу?

5. В чому полягає комплексність оцінки майна підприємства?

6. Які види вартості розрізняють при здійсненні оцінки майна? Охарактери­зуйте кожен з них.

7. З яких кроків складається підготовчий етап при визначенні розміру статут­ного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі держав­ного (комунального) майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибно­го господарства, холдингових компаній) під час приватизації (корпоратизації)?

8. В якому порядку здійснюється повна інвентаризація майна при визначенні розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств риб­ного господарства, під час приватизації на підготовчому етапі?

9. Яким чином визначається вартість окремого індивідуально визначеного майна, об'єктів незавершеного будівництва та цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, на підготовчому етапі?

10. Здійснення яких операцій передбачає підготовчий етап щодо оцінки об'єк­тів у матеріальній формі, об'єктів у нематеріальній формі, часток (паїв, акцій), які належать підприємству (господарському товариству) з державною часткою (част­кою комунального майна) у статутному фонді, та цілісних майнових комплексів, що відчужуються або передаються в заставу відповідно до норм чинного законодав­ства?

11.Здійснення яких операцій передбачає підготовчий етап щодо оцінки часток (паїв, акцій) господарського товариства, що приватизуються?

12. Здійснення яких операцій передбачає підготовчий етап щодо оцінки об'єк­тів, які повертаються у державну власність, у тому числі за рішенням суду?

13.3 урахуванням яких особливостей проводиться інвентаризація майна?

14. В якому порядку відбувається погодження та затвердження оцінки майна?

15.Які етапи передбачає здійснення оцінки розміру статутного фонду ВАТ, що створюється в процесі приватизації?

16.Чи входять активи до ринкової вартості підприємства? Як їх структура впливає на оцінку майна підприємства?

17. Що лежить в основі діагностики ринкової вартості підприємства та його майна? Якими принципами і правилами слід керуватися при здійсненні комплекс­ної оцінки діяльності підприємства?

18. Як визначається чиста вартість цілісного майнового комплексу?

19.Які складники входять до статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна державного підприємства?

20. Як визначається розмір статутного фонду ВАТ, що створюється в процесі приватизації на базі державного майна, переданого в оренду, та майна орендаря?

21.3 чого складається оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду?

22. Які обов'язкові нормативні елементи включаються до акту оцінки майна підприємства?

23.Чим відрізняється акт оцінки майна від висновку про вартість майна?

24.У якому порядку здійснюється розрахунок приросту вартості власного ка­піталу у разі прийняття рішення про збільшення статутного фонду ВАТ на суму збільшення вартості його власного капіталу відповідно до вимог пункту 140 Дер­жавної програми приватизації на 2000-2002 pp.?

25.3а яких умов оцінки майна підприємства визначається його інвестиційна вартість?

Поиск по сайту: