АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У

Читайте также:
  1. B. Оцінка Суду
  2. B. Оцінка Суду
  3. B. Оцінка Суду
  4. I. Оцінка викладацької діяльності вчителя щодо стимулювання пізнавальної самостійності учнів
  5. IV ДЕНЬ- облік та оцінка результатів.
  6. Аналіз та оцінка середовища підприємств за методом SWOT-аналізу
  7. Аналітична оцінка робіт
  8. Анкета «Оцінка діяльності учителя»
  9. Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності
  10. ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
  11. ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ОСОБИСТИХ ЗДІБНОСТЕЙ І ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ВЧИТЕЛЯ.

НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

 

3.1. Оцінка хімічної обстановки.
1) Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього:

а) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:

 

 

Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0. (T) (3.1)

 

де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (табл.1);

К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;

К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (табл.1);

Q0 - кількість викинутої НХР.

 

б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).

Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.

Приклад: Qe1=1,66т

Vв=5м/с

 

Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)

б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

 

Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 K5 ∙K6 ∙K7, (T) (3.2)

 

де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР

(табл. 1);

К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3);

К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, що розлилася, т/м3 (табл. 1);

h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h = (H – 0,2)м, де Н – висота піддону.

 

 

К6=N0.8 при N<Т і К60.8 при N>T


де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)

 

(3.3)

 

T - тривалість випаровування речовини, год.

г) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2) з допомогою табл.2.

 

Отримані значення Г1 і Г 2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

 

д) повна глибина зони зараження Гп , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

 

ГП = Г1(2) + 0.5 Г2(1) (3.4)

 

де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;

Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;

е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з
максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп, що визначається за формулою:

 

Г 'П = N · VП , (Км) (3.5)

 

де: N - час від початку аварії, год;

VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год (табл.4).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’п і Г п.

 

2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:

 

SМ = 8.72 10-3 П)2 φ, (км2) (3.6)


де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).

 

3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:

 

SФ 8 ·П) 2 · N 0. 2, (км 2) (3.7)

 

де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8=0.081, при ізотермії - К8=0.133, при конвекції - К8=0.235).

 

4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

 

t = x: VП, (год) (3.8)

 

де: x - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).

5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.

6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.

 

Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки

 

Джере-ло зара-ження Тип НХР Кіль-кість НХР, т Глиби-на зони зара-ження, км Площа зони можли-вого хімічного зара-ження, км2 Площа зони фактичного хімічного зараження, км2 Час підходу зараже-ного повітря до заданого об’єк-ту, год Трива-лість уражаючої дії (випаро-вування) НХР, год   Можливі втрати від дії НХР, чол.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

 

 

І V. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

- загальна вмістимість захисних споруд на ОГД - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

- система повідомлень діє оперативно і надійно.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)