|
|||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД УНАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
3.1. Оцінка хімічної обстановки. а) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0. (T) (3.1)
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (табл.1); К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1); К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери: при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08; К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (табл.1); Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1). Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень. Приклад: Qe1=1,66т Vв=5м/с
Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км) б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 K5 ∙K6 ∙K7∙ , (T) (3.2)
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 1); К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3); К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини; d - густина НХР, що розлилася, т/м3 (табл. 1); h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h = (H – 0,2)м, де Н – висота піддону.
К6=N0.8 при N<Т і К6=Т0.8 при N>T
(3.3)
T - тривалість випаровування речовини, год. г) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2) з допомогою табл.2.
Отримані значення Г1 і Г 2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
д) повна глибина зони зараження Гп , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) (3.4)
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2; Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2; е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з
Г 'П = N · VП , (Км) (3.5)
де: N - час від початку аварії, год; VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год (табл.4). За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’п і Г п.
2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ = 8.72 ∙ 10-3 ∙ (ГП)2 ∙ φ, (км2) (3.6)
3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К 8 · (ГП) 2 · N 0. 2, (км 2) (3.7)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8=0.081, при ізотермії - К8=0.133, при конвекції - К8=0.235).
4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x: VП, (год) (3.8)
де: x - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км). 5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6. 6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.
Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки
І V. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов: - загальна вмістимість захисних споруд на ОГД - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну; - захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань; - система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб; - система повідомлень діє оперативно і надійно.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |