Другий етап. Виконання завдання

Підчас другого етапу відбувається безпосереднє виконання ситуаційного завдання. Робота студентів відбувається в межах сформованої структури збутового каналу, відповідно до якої кожен студент отримав свою роль (виробник, три види посередників), робоче місце, та партнерів у збутовій діяльності.

Для досягнення мети завдання – мінімум витрат збуту за умови повного забезпечення попиту на продукцію від суміжного з ним суб’єкта збуту – кожен учасник формує у себе запаси товарів. На початку завдання кожен учасник має запас у розмірі 12 одиниць товару. Підчас виконання завдання товари передаються по збутовому ланцюгу послідовно від виробника до споживача. Товари в матеріальному вигляді при цьому відсутні, але існує документальне підтвердження поставок – бланки замовлення-поставок (див. рис 2.2), які суміжні учасники збутового ланцюга передають один одному. Наприклад, споживач передає роздрібному посереднику замовлення на товар у відповідному обсязі та отримує поставку товару у встановленому обсязі зі складу роздрібного посередника. Єдиною умовою за якою посередник може не виконати поставку згідно з отриманим обсягом замовлення – недостатня кількість товару на складі посередника. В такому разі посередник поставляє ту кількість товару, яка є, а недопоставку повинен перекрити в наступних періодах. За кожну недопоставлену одиницю товару учасник отримує штрафні санкції – 3 гривні. З іншого боку, збереження на складі кожної одиниці товару призводить до виникнення витрат – 1 гривня. Таким чином, мета завдання можуть бути сформульовані, як мінімум запасів за умови повного забезпечення попиту на продукцію. Або мінімум загальних витрат збутового підприємства (сума витрат на збереження і штрафних санкцій).

Виконання завдання відбувається протягом 25 умовних тижнів. Кожен тиждень усі учасники виконують 11 послідовних кроків:

1) заповнення бланку-замовлення (вказується необхідний обсяг товару, який підприємство хоче отримати на наступному тижні);

2) заповнення відомості обліку запасів і витрат (у стовбець 2 відповідного тижня заноситься обсяг переданого замовлення на товар);

3) передача бланку-замовлення наступному за рівнем у збутовому ланцюгу учаснику. Наприклад, роздрібний посередник передає замовлення оптовому. Одночасно з цим відбувається отримання замовлення від попереднього за рівнем учасника. Наприклад, роздрібний торговець отримує замовлення від споживача;

4) заповнення відомості обліку запасів і витрат (у стовбець 3 відповідного тижня заноситься обсяг отриманого замовлення на товар);

5) заповнення отриманого бланку замовлення, для чого в ньому вказується обсяг поставки згідно з цим замовленням. Увага! Обсяг поставки не може перевищувати обсяг запасу товару на складі на кінець попереднього тижня (див. відомість обліку запасів і витрат, стовбець 6 попереднього тижня);

6) заповнення відомості обліку запасів і витрат (в стовбець 4 відповідного тижня заноситься обсяг поставленого товару);

7) повернення бланку-замовлення попередньому за рівнем у збутовому ланцюгу учаснику. Наприклад, оптовий посередник повертає замовлення роздрібному. Одночасно з цим відбувається отримання поставки від наступного за рівнем учасника. Наприклад, оптовий посередник отримує поставку від дистриб’ютора;

8) заповнення відомості обліку запасів і витрат (у стовбець 5 відповідного тижня заноситься обсяг отриманої поставки товару);

9) розрахунок розміру запасу товару на складі на кінець тижня для чого заповнюється відомість обліку запасів і витрат – стовбець 6 відповідного тижня (до обсягу запасу на попередньому тижні – стовбець 6 попереднього тижня – додається обсяг отриманої поставки відповідного тижня – стовбець 5 відповідного тижня – і віднімається обсяг поставленого товару – стовбець 4 відповідного тижня);

10) розрахунок розміру недопоставки товару наростаючим підсумком – стовбець 7 відповідного тижня (до обсягу недопоставки на попередньому тижні – стовбець 7 попереднього тижня – додається обсяг отриманого замовлення – стовбець 3 відповідного тижня – та віднімається обсяг виконаної поставки – стовбець 4 відповідного тижня);

11) розрахунок розміру витрат за тиждень для чого заповнюється відомість обліку запасів і витрат – стовбець 8 відповідного тижня (обсяг запасу товару на складі – стовбець 6 відповідного тижня – умножається на 1 грн. і додається до обсягу недопоставки – стовбець 7 відповідного тижня – множеного на 3 грн.).

Особливості виконання ситуаційного завдання виробником і роздрібними торговцями.

Під виробником у даному ситуаційному завданні мається на увазі відділ збуту виробничого підприємства. Виробник (відділ збуту виробничого підприємства) отримує замовлення від дистриб’юторів, а передає замовлення виробничим підрозділам підприємства. Виробничі підрозділи підприємства серед учасників завдання відсутні в зв’язку з тим, що замовлення відділу збуту виконуються в необхідному, повному обсязі. Таким чином, виробник заповнює замовлення на поставку і сам же його виконує, тобто заповнює обсяг поставки згідно із замовленням. Таким чином, виробник у процесі виконання завдання контактує тільки із дистриб’юторами, які передають йому замовлення на поставку і отримують від виробника поставки згідно із замовленнями.

Роздрібні торговці, як уже зазначалось, отримують замовлення на поставку від споживачів. В якості споживачів у ситуаційному завданні виступає викладач, який і передає бланки замовлення продукції роздрібним торговцям. Також споживач (викладач) отримує від роздрібних торговців поставки товарів. При цьому роздрібним торговцям слід мати на увазі, що споживач (викладач) надає всім роздрібним торговцям протягом одного тижня одинакові обсяги замовлення, а також те, що обсяги замовлень споживачів від тижня до тижня можуть змінюватись.

Поиск по сайту: