 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Навчальний заклад Кількість балів
Історичне рівняння
(а + b+ 100) + ((с - d)+ (f - y) – x =?
a – заснування першої запорозької січі на о. Мала Хортиця
b – дарування перших клейнодів козакам від польського короля Стефана Баторія
c – ліквідація посади гетьмана в Україні
d – Чорна рада
f – перше обрання на посаду кошового отамана Костя Гордієнка
y – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Кафу
x – заснування Кам’янської січі
Навчальний заклад Кількість балів
(а + b+ 100) + ((с - d)+ (f - y) – x =?
(1556+1576 + 100) + ((1764-1663) + (1702 - 1616)) – 1709= 1710 Конституція П. Орлика
1556 – заснування першої запорозької січі на о. Мала Хортиця
1576 – дарування перших клейнодів козакам від польського короля Стефана Баторія
1764 – ліквідація посади гетьмана в Україні
1663 – Чорна рада
1702 – перше обрання на посаду кошового отамана Костя Гордієнка
1616 – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Кафу
1709 – заснування Кам’янської січі
 |
В другій половині прикладу – правильна відповідь. В цьому році будуть дати
| перший відомий бій козаків з турками, коли козаки завоювали у Тягина на Дніпрі турецьку галеру | |
| переможні походи Дмитра Вишневецького на Іслам-Кермен та Очаків | |
| загибель козацького гетьмана Б.Ружинського під час осади фортеці Іслам-Кермен | |
| похід Івана Підкови, в результаті якого він захопив престол у Яссах та став молдавським господарем | |
| польський король Стефан Баторій вніс 500 козаків, нанятих на службу, до спеціального списку - реєстру | |
| перший рік перебування на посаді кошового отамана поляка, краківського каштеляна Самуеля Зборовського | |
| початок першого спільного козацько-селянське повстання під керівництвом К.Косинського | |
| Хотинська битва козаків на чолі з П.Конашевичем-Сагайдачним разом з поляками проти армії турецького султана Османа ІІ | |
| козацько-селянське повстання М.Жмайла | |
| підписання союзницької угоди М.Дорошенка з кримським ханом Мухаммед-Гіреєм, який намагався звільнити Крим від турок | |
| повстання під проводом Т.Федоровича (Трясила) | |
| ухвала польського сейму «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої», згідно якого значно скоротилися права козаків | |
| початок Національно-визвольної війни Б.Хмельницького | |
| підписання Зборівського договору, який заклав основу існування держави Б.Хмельницького | |
| Іван Сірко розгромив у Каланчака загін татар мурзи Карач-бея | |
| об’єднання правобережним гетьманом П.Дорошенком право- та лівобережної України | |
| перша згадка про козацьке укріплення Кардашин, коли І.Сірко розгромив неподалік турецьку флотилію та залишив тут трофеї та полонених | |
| захоплення фортеці Кизи-Кермен І.Сірко | |
| початок гетьманування І.Мазепи | |
| перша згадка про Голу Пристань, коли туту стояли табором запорожці | |
| початок перебування Костя Гордієнко на посаді кошового отамана | |
| запорозький кіш був перенесений до Кам’янської січі | |
| обрання П.Орлика гетьманом у еміграції, схвалення на козацькій радій його «Пактів й Конституції законів і вольностей Війська Запорізького» | |
| гетьманування Данила Апостола | |
| останній рік існування Олешківської січі | |
| заснування Прогноївської паланки | |
| успішний похід у Крим 50-тисячної армії Б.Х. Мініха (у її складі – більше 18 тис. козаків) | |
| скасування посади гетьмана в Україні | |
| ліквідація за наказом Катерини ІІ останньої запорозької січі | |
| Х | рішення рівняння |
2) Реконструкція. Буде надано текст з пропусками, які слід буде заповнити. Текстом буде один з перелічених документів.
1) ОРДИНАЦІЯ 1638 р. ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО, ЗАВЕДЕНА ПОЛЬСЬКИМ УРЯДОМ
Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління державами є знайти такі способи, з яких наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській власті, але оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками, і з благословіння бога, як володаря всіх воєн розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої,- тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер в наслідок заколотів утрачених і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6000 і які смиїрились перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.
На місце старшого, який більше не буде (вибиратись) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, в лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...
Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Всі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана, більше того: і осавулами мусять бути шляхтичі, досвідчені в лицарському ремеслі, випробуваної доблесті і віри. Сотники і отамани можуть обиратися з самих козаків, добре заслужених перед нами і Річчю Посполитою, і людей лицарських. Резиденція комісара мусить бути в Трахтемирові, як у центральному пункті. Полковники мусять перебувати кожний при своєму полку, причому не відлучатися з своїх місць, хіба на законній підставі і то з відома коронного гетьмана.
Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалась на островах і звідти не чинила б походів на море. Разом з тим жоден козак не повинен наважуватись ходити на Запорожжя без паспорта комісара: опійманий комендантом козацьким, він підлягає смертній карі.
При виході українського війська в поле повинен також одночасно виходити і комісар з двома полками за межі волості, особливо коли немає виняткової небезпеки, і там, розташувавшись коло Чорного шляху, чинити опір татарським роз'їздам. В разі великої небезпеки він мусить з'єднати все військо і піти з ним туди, куди направить його гетьманський наказ...
Призначаємо також іменем нашим і Речі Посполитої комісарів для визначення осідлості козаків, якою повинні користуватися козаки на вічні часи з тим, щоб не було щорічних приписок на шкоду Речі Посполитої і зменшення доходів з наших маєтків.
Козаки реєстрові ніким не повинні бути обтяжені як щодо земель, так і особисто.
Історія України в документах і матеріалах. -Т. З.-С. 96-98.
Поиск по сайту: