АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТАМИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Читайте также:
  1. II. Контрольна робота.
  2. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  3. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  4. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  5. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  6. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  7. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  8. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  9. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  10. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  11. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  12. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

У кожній ВИШі здійснюється навчально-виховний і виховний процеси, якість яких забезпечується професорсько-викладацьким чи викладацьким складом, а також спеціальними організаторами виховання, до яких відносимо і кураторів студентських груп.

Метою виховання у вищій школі є:

всебічна підготовка фахівців для різних галузей науки, промисловості, різнорідного виробництва до творчої праці, підкріпленої глибоко моральним усвідомленням її необхідності;

спрямування молоді на набуття соціального досвіду;

сприяння досягненню нею відчуття необхідності доброзичливих міжнаціональних взаємин у майбутній професійній діяльності;

вироблення поваги до державної символіки, Конституції України;

розвиток у студентів правової, духовної, художньо-естетичної, трудової, екологічної тощо культури.

Методи виховання ­­– способи досягнення мети у справі формування, вдосконалення особистості.

М етоди переконання - пояснення, розповідь, бесіда, приклад, дискусія, доповідь, диспут, лекція. Ці методи спрямовані впливати на свідомість, почуття і волю студентської молоді, формувати у них необхідні для правильної життєвої організації риси.

Тренувальні методи (методи вправ ) ефективні через обов'язкову повторюваність дій і вчинків і на основі цього їх якісне засвоєння. Сприяють організації праці студентів, правильному розподілу часу для їх різносторонньої діяльності, дотриманню прийнятих у суспільстві норм і правил співжиття. Вони вимагають неодноразового повторення дій і вчинків. Вагомі вправи у процесі діяльності, режим праці і відпочинку, доручення тощо.

Методи стимулювання застосовують для активізації діяльності особистості або пробудження її до діяльності. Стимулювати - "значить спонукати, давати поштовх, імпульс думці, почуттям, діям". У якості стимулу може виступати педагогічна вимога; означена перспектива (орієнтує долати труднощі на шляху до досягнення поставленої мети і полягає у постановці привабливої цілі, що спонукає вихованців до її виконання); змагання ( для загального посилення працездатності колективу, виховання волі і характеру); схвалення і осуд (спонукають до виправлення недоліків, продуманого спілкування, виважених вчинків); громадська думка (активна і впливова сила, в основі якої лежить суспільне судження, головним чином оцінного характеру), заохочення і покарання.

Методи самовиховання спрямовуються на формування конкретних якостей особистості, які сприяють їй стати визнаною суспільством і колективом ровесників чи наставників. До їх застосування спонукають зовнішні (ідеологічні, суспільно-політичні, особистісні) і внутрішні (матеріальні, духовні потреби, інтереси) фактори. Одні студенти займаються загартуванням організму, інші - регулюванням емоційних станів, особливостей свого характеру, витримки тощо. Методами самовиховання є


орієнтація на приклад із життя,

участь у доброчинній діяльності,

гартування волі,

аналіз ідеальних явищ,

усвідомлена жертовність тощо.


Реалізація методів виховання здійснюється через засоби, які усвідомлюємо як той вид діяльності, явище чи предмет, які можуть впливати на особистість у певному напрямку. Це


рідна мова,

фольклор,

народна міфологія,

національне мистецтво,

навколишня природа,

домашній побут,

традиції,

звичаї,

обряди,

символи

релігія, тощо.


Основні напрямивиховання у вищій школі


виховання розумове,

духовно-моральне, працелюбності,

економічне,

свідомої дисципліни,

естетичне,

етичне,

фізичне,

екологічне,

санітарно-гігієнічне.


Форми організації виховної роботи у вищій школі визначаються змістом виховання, кількісним складом студентського колективу, специфікою навчального закладу, рівнем взаємодії між кураторами і студентами та іншими педагогами і студентами. Виховання проходить успішно у процесі реалізації його загальних (індивідуальних, парних, групових, колективних форм).

До найпоширеніших спеціальних форм організації виховної роботи відносимо


виховні бесіди,

диспути,

тематичні вечори,

студентські конференції,

екскурсії, конкурси,

спортивні гуртки,

зустрічі з відомими людьми,

науково-пошукову діяльність,

презентації тощо.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)