 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ІЗ ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)
... Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.
9) Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.) «Виб'ю з лядської неволі народ весь руський. А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»
3) Криптограма. Зашифровані будуть прізвища гетьманів. Приклад криптограми
| Народився в сім’ї православної шляхти, отримав освіту в Острозькій академії. Був кошовим отаманом, а пізніше – гетьманом реєстрових козаків. На цій посаді брав участь у поході польсько-козацького війська на Москву. Очолюване ним 40-тисячне козацьке військо разом з 35-тисячним польським військом перемогли 300-тисячну армію Османа ІІ
| ||||||||||||||||||||||||
Освіту здобув у єзуїтській Віленській академії. Поряд з Андрієм Войнаровським був одним з перших і найбільш посвячених у таємні плани гетьмана Мазепи відступитися від Петра та взяти сторону Карла XII і Станіслава Лещинського. Під час Полтавської битви був його генеральним писарем. Авторитет серед козаків та підтримка шведського короля призвели до одноголосного обрання його гетьманом, проте після поразки Карла ХІІ всі його наміри щодо України були зведені нанівець
| ||||||||||||||||||||||||
Брав участь у Хотинській війні, через два роки після закінчення якої був обраний на посаду гетьмана. Через свої помірковані погляди стосовно польського короля втрачає булаву на користь М.Жмайла. Після Куруківської угоди знову стає ватажком реєстровців. Йде до низових козаків і разом з ними оволодіває Іслам-Керменом. Став союзником Мухаммед-Гірея та Шагін-Гірея під час їхньої боротьби проти турецького ставленика в Бахчисараї. Загинув під стінами Кафи
| ||||||||||||||||||||||||
На просаді кошового отамана займав антиросійську позицію. Після обрання гетьманом П.Скоропадського царські посланці намагалися його підкупити грошима, але він не прийняв їх дарунків, а повів своє військо на допомогу І.Мазепі. Підтримав П.Орлика під час його визвольного походу на Правобережжя. Після вигнання полками П.Скоропадського залоги в Кам’янській січі, домовився з Девлет-Гіреєм ІІ про створення Січі на землях ханства в урочищі Олешки.
| ||||||||||||||||||||||||
За його перебування на посаді кошового отамана Січі були реформовані козацькі човни, які за формою і функціональністю відомі як «чайки» (видовбані з дерева днища, нарощені борти, 25 м у довжину, 4 фальконети). В 1567 р. штурмував кримське місто Козлов та придунайські міста Ізмаїл, Кілію, Білгород,Очаків. Поголос про ці походи та втрати турків були такими, що вже в 1568 р. турецький султан грозився Польщі великою війною, а для припинення козацьких походів у море направив до Очакова регулярний флот. В 1600 р. гетьман проводить успішні військові походи в Молдову
| ||||||||||||||||||||||||
Нащадок роду Гедиміна, волинський князь. Намагаючись помститись татарам прийшов на Січ і в 1576 р. здійснив похід на Крим. Поблизу смт. Каланчак переміг кінноту Девлет-Гірея, і через Перекоп дійшов до Кафи. Щоб цей ватажок не зруйнував Бахчисарай, хан вислав йому багаті дарунки і відпустив усіх полонених християн. В цьому ж році здобув Трапезунд, Синоп, Килію.
| ||||||||||||||||||||||||
Походив з-під Сандомира, брав участьу Лівонський війні в складі польського війська. Втік на Запоріжжя через небажання нести відповідальність в суді за вбивство шляхтича. На о. Томаківка запорожці обрали його кошовим отаманом. Поблизу Прогноївських озер заманив турецьку ескадру у вузьке місце, тому вона не наважилася вступити в бій і відійшла. Ця подія залишилась в топоніміці
| ||||||||||||||||||||||||
Вихідець православної шляхти. Отримав освіту в Києво-Могилянській академії, Варшавському єзуїтському колегіумі, Паруанському університеті. Перетворив сердюцькі полки в гетьманську гвардію. В 1689 р. разом з військами воєводи В.Голіцина здійснив похід на Крим, в результаті якого завдав поразки татарам на чолі з ханом Селім-Гіреєм у Чорній Долині.
| ||||||||||||||||||||||||
Походив з українського шляхетського роду. За «Літописом Самовидця» в 1647 р. разом зі своїм сином перебував поблизу Дніпровського лиману, облаштувавши там табір. Вдруге побував на Херсонщині поблизу Берислава під час зустрічі з кримським ханом. Про цього діяча О.Оглоблін писав: «Найбільше місце (цього діяча) в історії України – не як полководця, хоча би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави.» | ||||||||||||||||||||||||
Перший досвід боротьби з татарами отримав, перебуваючи на посаді старости черкаського та канівського. Для ведення цієї війни створив, за словами Д.Яворницького, земляне містечко на одному з островів Дніпра, а гармати отрималі після здобуття Іслам-Кермена. Це викликало невдоволення Девлет-Гірея, який на чолі з кримським, турецьким та волоським військами розгромив це укріплення. Захищав інтереси московського царя під час Лівонської війни та захищав південні кордони царства від нападів татар. Пізніше знов вернувся до служби польському королю. Про масштаби його звитяги свідчить той факт, що в історії Османської імперії не було такого випадку, щоб проти однієї людини, а не держави, була проведена мобілізація у 8 турецьких бейликах та відряджена ескадра.
|
Зашифрований вислів:
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
ВІДПОВІДЬ
Народився в сім’ї православної шляхти, отримав освіту в Острозькій академії. Був кошовим отаманом, а пізніше – гетьманом реєстрових козаків. На цій посаді брав участь у поході польсько-козацького війська на Москву. Очолюване ним 40-тисячне козацьке військо разом з 35-тисячним польським військом перемогли 300-тисячну армію Османа ІІ
| ||||||||||||||||||||||||
Освіту здобув у єзуїтській Віленській академії. Поряд з Андрієм Войнаровським був одним з перших і найбільш посвячених у таємні плани гетьмана Мазепи відступитися від Петра та взяти сторону Карла XII і Станіслава Лещинського. Під час Полтавської битви був його генеральним писарем. Авторитет серед козаків та підтримка шведського короля призвели до одноголосного обрання його гетьманом, проте після поразки Карла ХІІ всі його наміри щодо України були зведені нанівець
| ||||||||||||||||||||||||
Брав участь у Хотинській війні, через два роки після закінчення якої був обраний на посаду гетьмана. Через свої помірковані погляди стосовно польського короля втрачає булаву на користь М.Жмайла. Після Куруківської угоди знову стає ватажком реєстровців. Йде до низових козаків і разом з ними оволодіває Іслам-Керменом. Став союзником Мухаммед-Гірея та Шагін-Гірея під час їхньої боротьби проти турецького ставленика в Бахчисараї. Загинув під стінами Кафи
| ||||||||||||||||||||||||
На просаді кошового отамана займав антиросійську позицію. Після обрання гетьманом П.Скоропадського царські посланці намагалися його підкупити грошима, але він не прийняв їх дарунків, а повів своє військо на допомогу І.Мазепі. Підтримав П.Орлика під час його визвольного походу на Правобережжя. Після вигнання полками П.Скоропадського залоги в Кам’янській січі, домовився з Девлет-Гіреєм ІІ про створення Січі на землях ханства в урочищі Олешки.
| ||||||||||||||||||||||||
За його перебування на посаді кошового отамана Січі були реформовані козацькі човни, які за формою і функціональністю відомі як «чайки» (видовбані з дерева днища, нарощені борти, 25 м у довжину, 4 фальконети). В 1567 р. штурмував кримське місто Козлов та придунайські міста Ізмаїл, Кілію, Білгород,Очаків. Поголос про ці походи та втрати турків були такими, що вже в 1568 р. турецький султан грозився Польщі великою війною, а для припинення козацьких походів у море направив до Очакова регулярний флот. В 1600 р. гетьман проводить успішні військові походи в Молдову
| ||||||||||||||||||||||||
Нащадок роду Гедиміна, волинський князь. Намагаючись помститись татарам прийшов на Січ і в 1576 р. здійснив похід на Крим. Поблизу смт. Каланчак переміг кінноту Девлет-Гірея, і через Перекоп дійшов до Кафи. Щоб цей ватажок не зруйнував Бахчисарай, хан вислав йому багаті дарунки і відпустив усіх полонених християн. В цьому ж році здобув Трапезунд, Синоп, Килію.
| ||||||||||||||||||||||||
Походив з-під Сандомира, брав участьу Лівонський війні в складі польського війська. Втік на Запоріжжя через небажання нести відповідальність в суді за вбивство шляхтича. На о. Томаківка запорожці обрали його кошовим отаманом. Поблизу Прогноївських озер заманив турецьку ескадру у вузьке місце, тому вона не наважилася вступити в бій і відійшла. Ця подія залишилась в топоніміці
| ||||||||||||||||||||||||
Вихідець православної шляхти. Отримав освіту в Києво-Могилянській академії, Варшавському єзуїтському колегіумі, Паруанському університеті. Перетворив сердюцькі полки в гетьманську гвардію. В 1689 р. разом з військами воєводи В.Голіцина здійснив похід на Крим, в результаті якого завдав поразки татарам на чолі з ханом Селім-Гіреєм у Чорній Долині.
| ||||||||||||||||||||||||
Походив з українського шляхетського роду. За «Літописом Самовидця» в 1647 р. разом зі своїм сином перебував поблизу Дніпровського лиману, облаштувавши там табір. Вдруге побував на Херсонщині поблизу Берислава під час зустрічі з кримським ханом. Про цього діяча О.Оглоблін писав: «Найбільше місце (цього діяча) в історії України – не як полководця, хоча би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави.» | ||||||||||||||||||||||||
Перший досвід боротьби з татарами отримав, перебуваючи на посаді старости черкаського та канівського. Для ведення цієї війни створив, за словами Д.Яворницького, земляне містечко на одному з островів Дніпра, а гармати отрималі після здобуття Іслам-Кермена. Це викликало невдоволення Девлет-Гірея, який на чолі з кримським, турецьким та волоським військами розгромив це укріплення. Захищав інтереси московського царя під час Лівонської війни та захищав південні кордони царства від нападів татар. Пізніше знов вернувся до служби польському королю. Про масштаби його звитяги свідчить той факт, що в історії Османської імперії не було такого випадку, щоб проти однієї людини, а не держави, була проведена мобілізація у 8 турецьких бейликах та відряджена ескадра.
|
Зашифрований вислів:
|
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Діячі, які будуть в цьому році: ВСІ, ХТО Є В ПРИКЛАДІ
4) Аукціон. Пропонується 2 варіанти проведення: по тексту статті, поданої нижче, буде 10 питань 1) Або команда бере ці 10 питань і письмово на них відповідають і отримують від 1 до 10 балів. 2) Або команда відповідає усно на перше питання і якщо вона це робить правильно, то отримує 1 бал. А потім бере участь в усному аукціоні. За друге питання вона має можливість отримати 2 балів. За третє – ще 2 і т.д. Якщо команда, відповідаючи на наступні питання, помилиться, то за кожну неправильну відповідь з її рахунку журі буде віднімати по 1 балу. Максимально команда може отримати 19 балів.
В. Балушок
Поиск по сайту: