В туристичному бізнесі

Система формування й розподілу прибутку туристичних підприємств

Сутність, види та джерела отримання прибутку

в туристичному бізнесі

Прибуток - одна з найвідоміших з давніх часів категорій гос­подарської діяльності - одержав у нашій країні новий поштовх до формування та використання у зв'язку з переходом до ринкової економіки. Слід зазначити: протягом ряду сторіч не змовкають супе­речки стосовно її сутності та форм вираження.

Прибуток є метою і результатом економічної діяльності під­приємницьких структур як фізичних, так і юридичних осіб, що ви­ступають суб'єктами ринкових відносин. Перехід України до рин­кової економіки підсилює багатоаспектність прибутку. Прибутку належить провідна роль у господарському механізмі функціону­вання країни і в забезпеченні стійкого розвитку підприємств.

Розрізняють два підходи до визначення прибутку. В бухгалтер­ському розумінні прибуток - це різниця між доходами і бухгалтерсь­кими витратами підприємства. По-іншому бухгалтерські витрати на­зиваються явними. Економічні витрати включають витрати, пов'язані з використанням усіх факторів господарської діяльності, незалежно від того, чи купуються вони на ринку, чи є власністю підприємця.

Витрати підприємства, пов'язані з використанням власних ресурсів, зазвичай називають упущеною вигодою або внутрішніми неявними витратами. Упущена вигода прирівнюється до витрат. Тому економічні витрати перевищують бухгалтерські на суму упу­щеної вигоди, а економічний прибуток, навпаки, менший бухгал­терського на ту ж суму упущеної вигоди.

Прибуток забезпечує умови розширеного відтворення і тому виступає критерієм ефективності підприємницької діяльності. Для оцінки прибутку як фінансового результату діяльності доход зістав­ляється з витратами. Результатом цього є різниця з позитивним або негативним значенням. Позитивне значення - це прибуток, а нега­тивне - збиток. Отже, прибуток є частиною доходу, що залишаєть­ся підприємству після відшкодування витрат і сплати податків та обов'язкових зборів:

П = Д_ч – В - П_од, (1)

де П - чистий прибуток;

Д_ч - чистий доход;

В - витрати;

П_од, - податки й обов'язкові збори.

Якщо доход перевищує витрати і податкові платежі, то це свідчить про одержання прибутку. Якщо доход дорівнює витратам, то забезпечується лише беззбитковість, тобто нульовий прибуток. При витратах, що перевищують доход, підприємство одержує нега­тивний фінансовий результат, тобто збиток.

Прибуток є синтетичною категорією, в якій відображаються доходи, витрати, податки й ефективність використання ресурсів.

Економічна сутність прибутку чітко проявляється в її функ­ціях, які полягають у тому, що прибуток:

1) узагальнює результати господарсько-фінансової діяльнос­ті і є вимірником ефективності використання усіх видів ресурсів;

2) забезпечує формування доходної частини бюджету під­приємства, регіону і країни;

3) є джерелом винагороди власників капіталу, інвестованого в діяльність підприємства, і преміювання працівників;

4) виступає внутрішнім джерелом інвестування розвитку ді­яльності підприємств;

5) створює привабливість і надійність для внутрішніх і зов­нішніх інвесторів (кредиторів).

До прибутку підприємства існує макро- і мікроінтерес.

Макроінтерес полягає в тому, що держава і регіон зацікавле­ні в тому, щоб підприємства одержували прибуток, оскільки части­на його через податки та обов'язкові платежі надходить до відпові­дних бюджетів, а мікроінтерес виявляється в зацікавленості самого підприємства, його власників, кредиторів і працівників в одержанні такої величини прибутку, яка забезпечить умови для самофінансу­вання підприємства, стимулювання праці та винагороди власників капіталу. З цими інтересами пов'язаний процес розподілу прибутку.

Прибуток туристичних підприємств класифікується за різни­ми ознаками (рис. 1).

Джерелами отримання прибутку (збитку) є різні види діяль­ності, що забезпечують доход, - це звичайна діяльність і надзви­чайні події. Звичайна діяльність підрозділяється на операційну та фінансову. Кожен вид діяльності повинен забезпечувати прибуток. Але результатом економічної діяльності може бути збиток.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності являє собою різницю між чистим доходом від усіх видів операційної діяльності і сумою витрат, пов'язаних з цією діяльністю. Прибуток (збиток) від фінансової діяльності виступає як різниця між доходами і витрата­ми в цій діяльності.

Загальна сума прибутку (збитку) від операційної та фінансо­вої діяльності - це прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподатковування. Після сплати податку на прибуток залишається чистий прибуток.

Рис. 1. Види прибутку підприємства

Аналогічно формується прибуток (збиток) від надзвичайних подій. Але, якщо утвориться збиток від надзвичайних подій, то він покривається чистим прибутком від звичайної діяльності з ураху­ванням повернення підприємству податку на ту частину прибутку, що пішла на покриття збитку.

Сума чистого прибутку (збитку) від звичайної діяльності і над­звичайних подій утворює сукупну суму чистого прибутку (збитку) підприємства. Як показано на схемі, залежно від оподатковування іс­нує два види прибутку. Перший - це той прибуток, що підлягає опо­даткуванню, а другий - це чистий прибуток.

Прибуток, що підлягає оподатковуванню, визначається в процесі податкового обліку і фіксується в Декларації про прибуток підприємства. Ця декларація подається у відповідний податковий орган і є підставою для визначення суми податкових зобов'язань

підприємства. Чистий прибуток характеризується тією сумою, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток, а також інших податків, обов'язкових платежів і зборів. Отриманий чистий прибуток є власністю підприємства і викорис­товується відповідно до його Статуту.

Залежно від методики оцінювання визначається номінальний і реальний прибуток. Номінальний прибуток - це фактично отри­мана сума прибутку, тобто прибуток, виражений у діючих цінах, а реальний прибуток - це прибуток, виражений у порівнянних цінах. При визначенні реального прибутку враховується індекс інфляції за формулою

П_ном

П_р = ------ (2)

І_інф

де П_р, П_ном - відповідно реальна і номінальна сума прибутку, грн;

І_інф - індекс інфляції, коефіцієнт.

Залежно від мети розрахунків виділяється бухгалтерський та економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток - це прибуток, розрахований відповідно до вимог бухгалтерського обліку, а еко­номічний прибуток носить умовний характер. Він менший бухгал­терського на суму упущеної вигоди. Упущена вигода характеризу­ється тією сумою прибутку, який власник підприємства (капіталу) одержав би як мінімум від вкладення капіталу в іншу діяльність або в банк на депозити. Упущена вигода разом з бухгалтерськими ви­тратами утворює економічні витрати, що зменшують на відповідну суму бухгалтерський прибуток, перетворюючи його в економічний прибуток.

Залежно від величини прибутку підприємство може бути збитковим, з мінімальним, максимальним або цільовим прибутком. Якщо доходи підприємства менші витрат, то утворюється збиток. У випадку збитковості не можна допускати, щоб сума змінних витрат перевищувала доход від усіх видів діяльності. У такій ситуації вар­то припинити діяльність або провести санацію. Рубежем для при­пинення діяльності є ситуація, за якої чистий доход від реалізації турпродукту менший або дорівнює сумі змінних витрат:

V_ч <В_зм (3)

де V_ч - чистий доход від реалізації турпродукту (послуг);

В_зм - сума змінних витрат.

Під мінімальним прибутком розуміється така величина чис­того прибутку, яка дорівнює середній відсотковій ставці за поточ­ний період на депозитні внески в банках. Для забезпечення такого чистого прибутку підприємець повинен одержати відповідну су­му прибутку, що підлягає оподатковуванню. Величину мінімаль­ного прибутку, що підлягає оподатковуванню, можна розрахувати за формулою

IH x C_деп

П_min = -------------- (4)

100 - С_п

де П_тіп - мінімальний прибуток, що підлягає оподатковуванню;

ІН - сума інвестованого капіталу в діяльність підприємства;

С_деп - середня за поточний період відсоткова ставка на бан­ківські депозити;

С_п - ставка податку на прибуток та інших обов'язкових платежів з прибутку.

Максимальний прибуток виступає метою підприємницької діяльності. Він визначається доцільністю нарощування обсягів реа­лізації туристичних послуг при мінімізації витрат. Основною вимо­гою одержання максимального прибутку є умова, за якої сума гра­ничного доходу (MR) дорівнює сумі граничних витрат (МС):

MR=MC. (5)

Цільовий прибуток - це сума чистого прибутку, яка відпові­дає можливостям підприємства одержувати обсяг прибутку, що відповідає потребам підприємства в забезпеченні економічного та соціального розвитку. Вважається, що за нормальних умов цільо­вий прибуток повинен перевищувати мінімальний.

Поиск по сайту: