Стаття 44. Евакуаційні заходи

1. Евакуація – це організоване виведення чи вивезення людей із зони надзвичайної ситуації або можливого ураження, з районів можливих бойових дій, якщо виникає загроза їх життю і здоров‘ю, а також майна, зокрема цінностей, архівів, шкідливих речовин, продовольства тощо, якщо виникає загроза їх пошкодженню або знищенню.

2. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:

державного, регіонального, місцевого та об‘єктового рівня;

обов‘язкова і добровільна;

загальна і часткова;

тимчасова і безповоротна.

3. Рішення про проведення евакуації населення приймають:

на державному рівні – Кабінет Міністрів України;

на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

на місцевому рівні – районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;

на об‘єктовому рівні – керівники підприємств.

У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а у разі його відсутності керівник аварійно-рятувальної служби (формування), який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

4. Обов‘язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:

аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

катастрофічного затоплення місцевості;

лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних і гідрогеологічних явищ і процесів;

збройних конфліктів (проводиться з районів можливих бойових дій).

5. Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:

можливого радіоактивного та хімічного забруднення;

катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням хвилі прориву (хвиля прориву це потужний потік води, які утворюється внаслідок прориву греблі водосховища, рухається повздовж русла річки і безупинно змінює свою форму, розміри і швидкість);

інших надзвичайних ситуацій або зон можливого ураження у разі необхідності проведення такої евакуації.

Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій людей, які за віком, станом здоров‘я тощо у разі виникнення надзвичайної ситуації нездатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя та здоров‘я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких людей. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій людей, за рішенням органів і посадових осіб зазначених у частині третій цієї статті.

6. Проведення організованої евакуації людей забезпечується шляхом:

створення регіональних, місцевих та об‘єктових евакуаційних органів;

планування евакуації населення;

визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення;

організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

всебічного життєзабезпечення евакуйованого населення у місцях їх безпечного розселення;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

За рішення органів і посадових осіб, зазначених у частині третій цієї статті (крім керівників підприємств), для вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів бойових дій можуть залучатися у примусовому порядку транспортні засоби автотранспортних підприємств, а у разі безпосередньої загрози життю і здоров‘ю людей або для припинення їх загибелі і пошкодження здоров‘я – усі наявні транспортні засоби інших підприємств та громадян.

Підприємству і громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсується вартість надання послуг і розміри фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення.

Працівник підприємства, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення людей у зв‘язку з надзвичайною ситуацією, несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані, або ненадання допомоги такій особі.

7. Евакуація майна, зокрема архівів, цінностей, шкідливих речовин, продовольства тощо проводиться у разі:

загрози або виникнення лісових пожеж, зсувів, інших геологічних і гідрогеологічних явищ і процесів, а також інших надзвичайних ситуацій або із зон можливого ураження у разі необхідності проведення такої евакуації та наявності часу на її проведення;

збройних конфліктів.

Умови проведення евакуації майна, зокрема архівів, цінностей, шкідливих речовин, продовольства тощо та її організація здійснюється відповідно до частин другої, третьої та шостої цієї статті.

8. Порядок проведення евакуації населення, а також особливості евакуації майна, зокрема архівів, цінностей, шкідливих речовин, продовольства тощо визначаються Кабінетом Міністрів України.

Планування евакуаційних заходів здійснюється відповідно до методики, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Поиск по сайту: