Евакуаційні заходи у НС

Евакуація (evacuation) – це організоване виведення (рис. 4.6) і вивезення (рис. 4.5) населення з міст та (об’єктів) і з небезпечних територій у випадку виробничих аварій, катастроф, стихійних лих в безпечні райони, а у воєнний час з міст в позаміську зону.

У НС евакуація є найефективнішим способом захисту населення, свідченням чому є ситуація в Чорнобильській зоні (1986). Історичний досвід показує, що наявність певного загрозливого періоду (як у мирний, так і у військові часи) дозволяє провести заплановані евакозаходи. З метою продовження роботи промислових об’єктів робітники та службовці зі своїми сім’ями евакуюються в позаміську зону на таку відстань, яка дозволить позмінно працювати на об’єкті, а відпочивати у позаміській зоні. Кожне підприємство, установа, навчальний заклад має свою позаміську зону на такій відстані, щоб час її подолання не перевищував 2-2,5 год. Всі евакозаходи передбачаються планами штабів ЦО на мирний та воєнний час. Рішення на проведення евакуації приймає комісія з НС (району, області) практичне виконання задачі евакуації покладене на евакооргани, керівників установ, організацій, навчальних закладів та комунально-житлових установ. Евакуація може бути повною або частковою.

Рисунок 4.5 – Вивезення людей з осередків ураження

Часткова евакуація – це вивезення незайнятого на виробництві населення (учбові заклади, дитячі садки).

Для організованого проведення евакуації у місті, районі і на ОГД утворюються: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти, проміжні евакуаційні пункти і прийомні евакуаційні пункти. Крім того призначаються станції посадки і висадки людей. В разі нестачі транспорту евакуація може проводитись комбінованим способом (частина людей вивозиться, частина виводиться). Основними заходами необхідними для забезпечення евакуації є: транспортне, матеріальне, медичне, інженерне, протирадіаційне та психологічне забезпечення.

Рисунок 4.6 – Виведення людей з осередків ураження

Поиск по сайту: