|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні означення і класифікація надзвичайних ситуацій та їх характеристикаПрактично щодня засоби масової інформації повідомляють про надзвичайні ситуації які відбуваються в світі: повені, землетруси, урагани, зсуви, смерчі, аномальні метеорологічні явища, аварії та катастрофи на промислових підприємствах та транспорті, які супроводжуються людськими втратами, руйнуванням населених пунктів та об’єктів народного господарства і небезпечним забрудненням довкілля. Щорічно в нашій країні виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, які завдають удару по економіці та суспільній рівновазі держави. Наприклад, протягом 9 місяців 2008 року в Україні зареєстровано 242 надзвичайних ситуації, внаслідок яких загинуло 434 особи (з них 39 дітей) та 785 осіб постраждало (з них 175 дітей). Масштаби, характер руйнувань і кількість постраждалих людей залежать від типу, потужності уражаючих факторів (striking factors) і місця виникнення надзвичайної ситуації, яка викликана техногенним, природним, соціально-політичним чи іншим чинником, швидкості її розвитку, особливостей регіону де вона набула розвитку. Для відновлення зруйнованої інфраструктури, проведення різного виду робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій необхідне залучення значних людських та матеріально-технічних ресурсів. Важливим чинником в цьому є інтенсивність розвитку ситуації, яка може значно вплинути на підготовку та проведення всього комплексу робіт і заходів. Розглянемо важливі означення, що використовуються в цивільній обороні. Надзвичайна ситуація (extraordinary situation) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат. Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є: матеріальні збитки, істотне погіршення стану довкілля, наявність або загроза загибелі людей чи суттєві погіршення умов їх життєдіяльності. Аварія (avariya) – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя й здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдає шкоди довкіллю. Катастрофа (catastrophe) – великомасштабна аварія чи інша подія, що приводить до тяжких трагічних наслідків. Потенційно небезпечний об'єкт (potentially dangerous object) – об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-, вибухонебезпечні, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють загрозу виникнення НС. Пожежа (fire)– неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі (ДСТУ 2272). Стихійне лихо (natural calamity)– руйнівне небезпечне чи стихійне природне явище чи процес значного масштабу, внаслідок якого може виникнути або виникла загроза життю і здоров'ю людей, статися ушкодження або знищення об'єктів економіки та компонентів довкілля. Хімічно небезпечний об'єкт (chemically dangerous object) – об'єкт, де зберігають, переробляють, використовують чи транспортують небезпечні хімічні речовини, у разі аварії на якому чи під час його руйнування можуть загинути або отримати ушкодження хімічно небезпечними речовинами люди, тварини і рослини, статися хімічне забруднення довкілля. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до Постанови Кабміну від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держстандартом України від 19 листопада 2001 р. та Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 19 квітня 2003 р. № 119. Метою класифікації є створення ефективного механізму оцінки подій, що відбулись чи можуть мати місце в прогнозований термін, а також визначення ступеня реагування на відповідному рівні. Державний класифікатор НС / УДК НС – 019-2001 так класифікує надзвичайні ситуації: · НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання сільсько-господарських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами і шкідниками та ін.; · НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель; аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, аварії в системах нафтогазового промислового комплексу, на очисних спорудах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах та ін.; · НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування – збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій; збройні напади, захоплення і утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза вчинення таких акцій; замах на керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення озброєння та небезпечних речовин з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах воєнного призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.; · НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення. Вони визначаються окремими нормативними документами і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 «НС воєнного характеру». За масштабом поширення з урахуванням тяжких наслідків НС можуть бути: · об’єктового рівня (поширення наслідків НС в межах об’єкта); · місцевого рівня (поширення наслідків НС в межах району); · регіонального рівня (поширення наслідків НС в межах області); · загальнодержавного рівня (поширення наслідків НС за межі області). За швидкістю і раптовістю протікання НС класифікують на: · НС, які повільно поширюються (наприклад: посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища); · НС, які поширюються з помірною швидкістю (аварії з викидом радіоактивних речовин, аварії на комунально-енергетичних мережах тощо); · НС, які швидко поширюються (наприклад: аварії з викидом СДОР, утворення хвиль прориву на гідрологічних спорудах, пожежі тощо); · раптові (вибухи, землетруси, транспортні аварії та катастрофи). Під час виявлення причин і виявлення наслідків НС розглядається п’ять умовних етапів їх розвитку і проходження: · перший – нагромадження відхилень від нормального стану або процесу; · другий – ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха); · третій – процес надзвичайної події, під час якої відбувається вплив на людей, об’єкти і природне середовище, ця фаза є наслідком і розвитком другої; · четвертий – дії вторинних уражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов; · п’ятий – ліквідація наслідків НС. П’ята фаза за часом починається ще до завершення третьої фази і поєднується з четвертою.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |