Забезпечення стійкості електропостачання об’єктів господарської діяльності та міст

Енергетичні споруди й електричні мережі повинні проектуватися з урахуванням забезпечення стійкого електропостачання міст і об'єктів. Схема електричних мереж енергосистем при необхідності повинна передбачати можливість автоматичного розподілу енергосистеми на збалансовані незалежно працюючі частини.

При проектуванні енергетичних систем і їхнього об'єднання теплові (конденсаційні) електростанції слід, як правило, розміщати поза зонами можливих руйнувань міст і об'єктів особливої важливості, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення.

У містах припускається розміщення теплоелектроцентралей (ТЕЦ) незалежно від їхньої встановленої потужності з максимальним видаленням від центрів житлової і промислової забудови.

Лінії електропередачі та підстанції напругою 500 кВ і вище, що виконують функції основних міжсистемних зв'язків об'єднаних енергосистем, а також транзитні лінії електропередачі (ЛЕП) і вузлові підстанції напругою 220 і 330 кВ у тих енергосистемах, в яких вони утворюють мережу вищої напруги, слід споруджувати за межами зон можливих руйнувань міст і об’єктів особливої важливості, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення.

При проектуванні міжсистемних зв'язків напругою 500 кВ і вище комутаційні вузли, як правило, не повинні з’єднуватись з розподільними пристроями електростанцій потужністю 1 млн. кВт і більше.

Розподільні лінії електропередачі енергетичних систем напругою до 330 кВ повинні бути закільцьовані і залучені до декількох джерел електропостачання з урахуванням можливого ушкодження окремих джерел, а також повинні по можливості, проходити по різних трасах. При проектуванні систем електропостачання слід зберігати як резервні малі стаціонарні електростанції, так і враховувати можливість використання пересувних електростанцій і підстанцій.

При проектуванні схем зовнішнього електропостачання в місті необхідно передбачати їхнє електропостачання від декількох незалежних та територіально рознесених джерел живлення (електростанції і підстанції), частина з яких повинна розташовуватися за межами зон можливих руйнувань. При цьому зазначені джерела і їхні лінії електропередачі повинні знаходитися на відстані одне від одного, як правило, що виключає можливість їхнього одночасного виходу з ладу.

Системи електропостачання міст повинні враховувати можливість забезпечення транзиту електроенергії в обхід зруйнованих об'єктів за рахунок спорудження коротких перемичок повітряними лініями електропередачі. Нові лінії електропередачі, що живлять особливо важливих споживачів, слід проектувати в кабельному виконанні.

Для забезпечення можливості зниження електричного навантаження в містах системи електропостачання об'єктів, які не вимикаються у воєнний час, повинні бути відділені від систем електропостачання інших об'єктів.

Об'єкти, що не вимикаються повинні, як правило, забезпечуватися електроенергією по двох кабельних лініях від двох незалежних і територіально рознесених центрів (джерел) живлення.

Для підвищення надійності електропостачання об'єктів, що не вимикаються, слід передбачати встановлення автономних джерел живлення. Їхня кількість, вид і потужність, система увімкнення, конструктивне виконання повинні регламентуватися відомчими будівельними нормами і правилами, а також нормами технологічного проектування відповідних галузей.

Електропостачання перекачувальних насосних і компресорних станцій магістральних трубопроводів (газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів), що проектуються, повинно здійснюватися від джерел електропостачання і електропідстанцій, розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань, зі встановленням в необхідних випадках на них автономних резервних джерел.

У проектах на будівництво нових, реконструкцію і розширення існуючих атомних станцій повинні передбачатися системи сигналізації для передавання сигналів про аварії на станції в місцеві органи цивільної оборони, а також локальні системи для виявлення рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища й оповіщення робочого персоналу і населення, що мешкає в зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення (зараження).

Проектування будівель, споруд, устаткування і конструкцій атомних станцій, вихід із ладу яких може призвести до неприпустимого за діючими санітарними нормами рівня опромінення населення, слід здійснювати відповідно до вимог "Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві й експлуатації".

Поиск по сайту: