Організація рятувальних та інших невідкладних робіт

Основною умовою успішного проведення РНР є їх своєчасна організація. Більшість організаційних питань, які пов'язані з проведенням РНР, вирішуються раніше і уточнюються відповідно з ситуацією, що склалася. Необхідність своєчасного вирішення цих питань, диктується обмеженням часу на їх організацію. Питання організації РНР відображаються в планах ЦО:

· порядок, строки приведення в готовність формувань об'єкта;

· організація оповіщення і збору особового складу формувань об'єкта, забезпечення їх транспортом, інженерною технікою і майном:

· розподілення формувань об'єкта по змінах і районах (дільницях) рятувальних робіт;

· організація і постійне проведення розвідувальних робіт.

З виникненням НС за розпорядженням вищого начальника ЦО організується виведення формувань в раніше визначені райони або в позаміську зону. Отримавши задачу від вищого начальника ЦО на висунення до дільниці робіт і проведення РНР, начальник ЦО об'єкта (командир формування) має з’ясувати отриману задачу, оцінити обстановку, що склалася, прийняти або уточнити рішення, поставити або уточнити задачі підлеглим. Основною ж його задачею є організація взаємодії підлеглих сил і чітке управління.

При з'ясуванні задачі командир повинен чітко визначити мету майбутніх дій, задачу, місце та роль свого формування в виконанні загальної задачі.

Після з’ясування задачі командир має здійснити розрахунок часу на виконання поставленої задачі, і при необхідності, віддати попередні розпорядження.

Оцінювання обстановки це всебічне вивчення умов, які забезпечують досягнення мети при виконанні поставленої задачі або затрудняють її виконання.

Під час оцінювання обстановки командир має вивчити та визначити:

· характер і об’єм руйнувань, пожеж, уражень на дільниці робіт і шляхах руху;

· радіаційну, хімічну та бактеріологічну обстановку та їх можливий вплив на виконання задач;

· положення, стан і забезпеченість свого і додаткових формувань та їх можливості;

· положення, характер дій і задачі сусідніх формувань, підрозділів, угруповань;

· вплив характеру та особливостей місцевості на дії формувань;

· наявність і стан маршрутів руху до осередків ураження і дільниць робіт;

· вплив погоди, пори року і доби на виконання задачі.

Після з'ясування задачі і оцінювання обстановки командир приймає рішення, в якому визначає:

· порядок висунення до осередку ураження;

· об'єм робіт, які необхідно виконати, і на якій дільниці (об'єкті) зосередити основні зусилля;

· послідовність виконання робіт, розподілення сил і засобів підсилення;

· задачі підлеглого і додаткових формувань, способи і строки їх виконання;

· порядок взаємодії підлеглого, приданих і сусідніх формувань;

· заходи з організації управління і забезпечення.

На основі прийнятого рішення командир віддає наказ, в якому вказує:

· короткі висновки з оцінки обстановки на маршруті і дільниці робіт;

· загальні задачі угрупування;

· задачі сусідніх угрупувань;

· порядок дій;

· задачі підлеглих підрозділів і додаткових формувань;

· місця розміщення медичних пунктів, шляхи і порядок евакуації потерпілих;

· допустимі дози радіоактивного опромінення особового складу;

· час початку і закінчення робіт, своє місце на дільниці робіт і місце свого першого заступника.

Найголовнішим обов'язком всіх командирів є організація і підтримання постійного зв'язку та взаємодії. Взаємодія організовується перш за все в інтересах формувань (підрозділів), які виконують головні задачі, та має за мету погодити дії формувань (підрозділів) за метою, місцем, часом, задачами і способами їх виконання.

Заходи з організації управління передбачають визначення місця пункту управління угрупуванням та порядок інформаційної взаємодії між командирами всіх рівнів. Командири підрозділів, які входять до складу формувань, керують підлеглими на місцях робіт.

Формування для висунення на ділянку робіт шикується в похідну колону. Порядок шикування колони встановлюється в залежності від обстановки на маршруті руху і дільниці робіт. В установлений час формування головою колони проходять початковий пункт.

Дистанції між підрозділами формувань і машинами встановлюються в залежності від швидкості руху, стану шляхів, умов видимості і можуть бути між підрозділами 25-50 м, між машинами 100 м.

Під час руху шляхами, які мають круті схили, спуски і повороти, ожеледі, вночі і в других умовах обмеженої видимості, а також під час руху на збільшених швидкостях або подолання забруднених дільниць дистанції збільшуються.

Об'єктові формування висуваються в складі похідної колони сил ЦО району або самостійно. На кожний маршрут виділяється загін забезпечення руху (ЗЗР), який утворюється із формувань загального призначення, підсилених необхідними формуваннями служб. Задачею ЗЗР є забезпечення безперешкодного переміщення колони до осередку ураження.

Командир формування особисто керує висуненням формування. В процесі висунення він знаходиться в голові колони і здійснює управління формуванням і засобами.

Першими в осередок ураження входять розвідувальні формування де виявляють обстановку, відшукують сховища і укриття, встановлюють їх стан і стан людей, які в них знаходяться, визначають найменш небезпечні шляхи руху на території осередку ураження.

При підході формування до осередку ураження командир формування на основі даних, які отримані від розвідки, інформації старшого начальника і сусідів, уточнює задачі підрозділам і вводить їх на дільниці (об'єкт) робіт.

Контрольні запитання

1. Які роботи відносять до рятувальних?

2. Які роботи відносять до інших невідкладних?

3. Перерахуйте умови успішного проведення РНР.

4. Перерахуйте основні складові угруповання сил ЦО, що працюють при ліквідації наслідків НС.

5. Що відображається в планах ЦО?

6. Яким чином має діяти начальник ЦО об'єкта (командир формування)?

7. Які пункти входять до наказу командира формування?

Поиск по сайту: