Прогнозування радіаційної обстановки при гіпотетичних аваріях на атомних електростанціях (АЕС)

Небезпека ураження населення радіоактивними речовинами потребує швидкого виявлення і оцінки радіаційної обстановки при аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті, визначення її можливого впливу на населення і виробничу діяльність об'єктів, організацію рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР).

На основі прогнозу і оцінки радіаційної обстановки можуть запроваджуватись такі заходи захисту населення:

· оповіщення населення про можливу небезпеку;

· забезпечення населення засобами індивідуального захисту;

· укриття населення (сховища, протирадіаційні укриття, підвали та ін.);

· використання режимів радіаційного захисту;

· проведення евакуації населення із небезпечних зон;

· герметизація виробничих і житлових приміщень, джерел водопостачання;

· приведення в готовність сил і засобів для локалізації і ліквідації радіоактивного забруднення території, продуктів, води, одягу, взуття;

· проведення медичних профілактичних засобів, наприклад, йодної профілактики;

· проведення дозиметричного контролю.

Пропонована методика використовується для прогнозування радіаційної обстановки на початку розвитку гіпотетичних аварій. Прогнозування радіаційної обстановки при зруйнуванні реактора виконується за спеціальними методиками.

Початковими даними для прогнозу і оцінки радіаційної обстановки є:

· координати місця розташування АЕС, тип реактора, на якому сталася аварія і його електрична потужність (ВВЕР-440,1000 або РВПК-1000);

· тип аварії (гіпотетична чи аварія із зруйнуванням ядерного реактора);

· час початку аварії (час, число, місяць);

· метеорологічні умови на час початку аварії: азимут вітру і його швидкість на висоті 8-10 м, загальна хмарність, висота хмар і вид хмарності, істина сонячна радіоактивність; метеорологічний прогноз на наступні 12 год після початку аварії.

За початковими даними прогнозуються.

1. Розміри зон (довжина L, ширина В) небезпечного і надзвичайно небезпечного забруднення [4, 7]. Зони наносяться на карту і визначаються населенні пункти, які попали в зони, та відстані від місця аварії до них (R, км).

2. Час підходу радіоактивної хмари до населених пунктів (об'єктів):

, год, (3.1)

де R – відстань від місця аварії до населеного пункту, км;

V_СВ – швидкість приземного вітру, м/с;

а – коефіцієнт (а = 1 для ВВЕР-440, а = 1,25 для ВВЕР-1000).

3. Дози, внутрішнього опромінення дітей (Д_{вн.д .}) на осі радіоактивного сліду [4, 7].

Доза внутрішнього опромінення дорослих визначається за формулою:

, Р. (3.2)

4. Дози зовнішнього опромінення населення:

4.1. Дози зовнішнього опромінення населення при проходженні радіоактивної хмари (Д_о) визначаються:

· у випадку аварії ВВЕР-440 [4, 7];

· при аварії на ВВЕР-1000 – за формулою

, P, (3.3)

де р – рівень радіації від радіоактивної хмари, Р/год;

t_Т – тривалість опромінення, год.

4.2. Дози зовнішнього опромінення при знаходженні на зараженій місцевості визначаються за формулою

, Р, (3.4)

де р_п – рівень радіації на початку опромінення, Р/год;

р_к – рівень радіації в кінці опромінення, Р/год;

К_посл – коефіцієнт послаблення радіації.

4.3. Сумарна доза зовнішнього опромінення дорівнює:

Д_зов = Д_о + Д_м, Р. (3.5)

5. Можливі радіаційні втрати людей:

5.1. При внутрішньому опромінені втрати будуть мати місце при отримані таких доз: для дорослих – більше 400 бер; для дітей – більше 250 бер.

5. 2. Від зовнішнього опромінення втрати визначаються за таблицями [4, 7].

6. Допустимий час перебування населення в зонах небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження без засобів індивідуального захисту на відкритій місцевості визначається за формулою:

t_доп = t₃₀ – t_п, год, (3.6)

де t₃₀ – час від початку аварії, за який накопичується доза 30 бер [4, 7].

7. Концентрація йоду-131 в повітрі під час проходження радіоактивної хмари визначається за довідковими таблицями [4, 7]. Отримані дані аналізуються, на їх основі робляться висновки про найбільш доцільні дії населення і заходи його захисту.

Поиск по сайту: