Події 1917–1918 рр

Кампанія 1917 р.

Істотно відрізнялася від попередніх і відбувалася за значно складніших обставин, що в основному обумовлювалося революцією 1917 р. в Росії. Найважливішими подіями цього періоду стали вступ у війну США й вихід з війни Росії.

У роки війни ворогуючі країни були для США ринками збуту озброєння, боєприпасів і продовольства. Значні поставки йшли країнам Антанти. Оголошена Німеччиною в лютому 1917 р. «нещадна підводна війна» загострила суперечності між США і Німеччиною. 6 квітня США оголошує війну Німеччини.

На початок 1917 р. країни Антанти на всіх фронтах мали 425 дивізій (21 млн. чоловік), а німецький блок 331 дивізію (10 млн. чоловік). Таке співвідношення сил дозволяло командуванню Англії і Франції перейти до рішучих дій. Воно планувало завдати удару по німецьких військах між Реймсом і Суассоном. Однак німецьке командування довідалося про операцію, що готується, і відвело свої війська на нові позиції, чим зірвало задуми англо-французького командування. Тим часом наступальна операція розпочалася на початку квітня. У ній брали участь 100 піхотних і 10 кавалерійських дивізій. Армія використала понад 11 тис. гармат і мінометів, до 200 танків, близько 1000 літаків. Незважаючи на таку міць, наступ не мав для союзників відчутних результатів. Утрати склали понад 200 тис. чоловік. Після провалу цього наступу англо-французьке командування відмовилося від рішучих дій і в другій половині 1917 р. проводило локальні операції.

Воєнні дії на східноєвропейському театрі в першій половині 1917 р. мали місцевий характер. Лютнева революція викликала бурхливий розвиток революційних й антивоєнних настроїв серед солдатів. Однак Тимчасовий уряд запевнив своїх союзників, що буде продовжувати війну до переможного кінця. 18 - 19 червня розпочався наступ частин Південно-Західного фронту на Львів, Калуш і Болехов. Однак супротивник почав контрнаступ і відкинув російські війська назад. При цьому втрати російської армії склали 60 тис. чоловік. Невдало для росіян складалася ситуація і в Прибалтиці. У результаті наступальної операції 1–6 вересня німецькі війська захопили Ригу, а в жовтні Моонзундський архіпелаг.

У цілому ж кампанія 1917 р. не сприяла здійсненню стратегічних цілей, поставлених супротивниками. Однак становище центральних держав значно погіршилося. Сили їх виснажилися, посилилася боротьба народів проти війни усередині ворогуючих країн. У Росії стався жовтневий переворот, і більшовики закликали країни, що воювали, укласти мир без анексій і контрибуцій. Країни Антанти відповіли відмовою. Тоді радянський уряд почав сепаратні переговори про мир з Німеччиною. 1 березня 1918 р. у Бресті був підписаний мир. Німецькі війська залишалися на зайнятих ними територіях, але російський народ, що втомився від війни, отримував перепочинок. Німеччина могла тепер зосередити свої сили на західному фронті.

У Німеччині ще в 1916 р. відбулися антивоєнні виступи під гаслами «Геть війну», «Геть уряд», 240 страйків, у яких взяло участь 124 тис. чоловік. 1917 р. відбулося вже 560 страйків. На фронті почалися братання солдатів і революційний рух на флоті. У січні 1918 р. відбувся загальний страйк, у якому взяли участь понад 1 млн. робітників. У такій ситуації німецьке командування спробувало знову повернути результат війни на власну користь. Наприкінці березня 1918 р. німецькі війська успішно атакували війська союзників у Пікардії, просунулися на 60 км, досягли Марни й опинилися в 70 км від Парижа. У ході операції лише в полон німці взяли понад 90 тис. чоловік, 1000 знарядь. Тільки перекидання додаткових сил Антанти дозволило зупинити наступ.

Поиск по сайту: