Типи речень

Залежно від мети висловлювання в англійській мові розрізняють такі типи речень:

· Розповідні (Declarative sentences);

English is spoken as a Англійська мова є рідною

native language by nearly для майже трьохсот

three hundred million people. мільйонів мовців.

· Питальні (Interrogative sentences);

Have you been to London? Ви були в Лондоні?

· Спонукальні (Imperative sentences);

Open the window. Відчиніть вікно.

· Окличні (Exclamatory sentences);

What a beautiful room! Яка чудова кімната!

За будовою речення поділяються на прості (simple) та складні (composite). Просте речення може бути поширеним (extended) і непоширеним (unextended). Складні речення поділяються на складносурядні (compound) і складнопідрядні (complex).

Порядок слів у простому поширеному реченні

В англійській мові роль іменника в реченні визначається його місцем: іменник, що стоїть перед дієсловом – присудком, є підметом, а іменник, що займає місце після присудка – прямим додатком. Отже, порядок слів у реченні відіграє значно більшу смислову роль в англійській мові, ніж у українській.

Порядок слів, при якому підмет стоїть перед присудком, а прямий додаток після присудка, є типовим для англійського розповідного речення.

She loves children. Вона любить дітей.

Якщо у реченні є непрямий додаток, він ставиться між присудком і прямим додатком.

I’ll give you my address. Я дам вам свою адресу.

Прийменниковий додаток звичайно становиться після прямого додатка, а якщо прямого додатка нема–після дієслова – присудка.

Обставини звичайно стоять після додатків, а якщо додатків нема – після дієслова – присудка:

He sent me a telegram Він прислав мені телеграму

this afternoon. сьогодні після полудня.

Якщо у кінці речення є різні обставини, обставини часу ставляться після обставин місця, а обставини способу дії – перед обставинами місця і часу:

I went to a library today. Я ходив сьогодні в бібліоте-

ку.

Неособові форми дієслова

Форми дієслова, які вживаються в ролі присудка речення, називаються особовими формами. В англійський мові (як і в український) є також неособові форми дієслова, тобто такі, що не вживаються в ролі присудка, але можуть входити до його складу. Це інфінітив, герундій і дієприкметник.

Неособові форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не віражають часу дії (теперішнього, минулого чи майбутнього), але лише вказують на співвіднесенність у часі, тобто чи є виражена ними дія одночасною з дією присудка, чи передує її.

Поиск по сайту: