|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
IV ДЕНЬ
Враховують біохімічну активність за результатами ферментації вуглеводних і інших середовищ. Серологічну ідентифікацію сальмонел починають з реакції аглютинації на склі з полівалентною адсорбованою О-сироваткою до сальмонел груп АВСОЕ, що містять аглютиніни до специфічних груп АВСDЕ і виділеною культурою. При відсутності аглютинації виділену культуру досліджують з полівалентною О-сироваткою до груп сальмонел, які рідко зустрічаються (11, 13, 14,16, 17, 23 і ін.) При додатній реакції з полівалентною сироваткою АВСDЕ культуру досліджують з груповими сироватками (2, 4, 7, 8, 9, 12). Після встановлення, до якої О-групи належить культура, визначають повну структуру її О-антигенів. Після чого визначають Н-антигени з монорецепторними Н-сироватками першої, а пізніше другої фази. Складають антигенну формулу виділеної культури та визначають сероваріант за таблицею Кауфмана-Уайта. Для аглютинації з О-сироваткою необхідно брати верхню частину культури, що виросла на скошеній поверхні, а для аглютинації з Н-сироватками- з конденсату або з найнижчої частини (найбільш рухливі особини).
ШИГЕЛИ МОРФОЛОГІЯ: Ø невеликі палички з заокругленими кінцями; Ø джгутиків не мають; Ø нерухливі; Ø грамонегативні; Ø спор не утворюють; Ø капсули не мають, деякі серовари мають мікрокапсулу; Ø деякі штами мають фімбрії, які виконують функцію адгезії до епітелію слизової оболонки товстого кишківника. КУЛЬТИВУВАННЯ: Ø факультативні анаероби; Ø невибагливі до поживних середовищ; Ø оптимальна температура росту 37° С (44° С); Ø елективними і диференціально-діагностичними середовищами для них є середовища: Ендо, Плоскірєва, Левіна; Ø у МПБ мікроорганізми утворюють дифузну каламуть з незначним осадом, який при струшуванні зникає. Ø На МПА шигели утворюють дрібні, правильної форми, в основному випуклі колонії, а вид Зонне- плоскі колонії, з гладкою та блискучою поверхнею, рівними краями, прозорі, або напівпрозорі; Ø На Ендо, Левіна: Shigella disenteriae – утворюють дрібні, безколірні прозорі колонії. На Плоскірєва не ростуть. Shigella flexneri, Shigella boydi – утворюють випуклі, безколірні, прозорі, дрібні, середніх розмірів колонії. Такий ріст і на Плоскірєва. Shigella sonnei – утворюють колонії середніх розмірів, плоскі; Через 24 год: на Ендо - колонії стають рожевого кольору; на Левіна - слабко голубі колонії; на Плоскірєва - слабко рожеві; Через 48 год колонії забарвлюються відповідно у червоний, голубий і рожевий кольори.
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
o при транспортуванні на великі відстані, матеріал збирають у велику широку пробірку з консервуючою рідиною (30% нейтрального гліцерину і 70% фізіологічного розчину); o зберігають у темному місці при низькій температурі; o посів матеріалу повинен бути проведений не пізніше 12-24 год з моменту взяття матеріалу; o консервантом може бути 1,5-3% гліцериновий розчин кухонної солі і середовище Лейфсона (входить селенітовий натрій, який стимулює ріст дизентерійних бактерій, одночасно пригнічуючи розвиток супутньої мікрофлори – кишкової палички, стафілококів, ентерококів та інших м/о).
МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ Бактеріологічний- Дослідний матеріал засівають на середовища Ендо та Плоскірєва, інкубують при температурі 37° С 18-24год. Через добу при наявності росту вивчають культуральні властивості, виділяють чисту культуру шигел та проводять ідентифікацію за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, за антигенною структурою в ОРА з дизентерійними сироватками і в РРА з типоспецифічними сироватками. Ідентифікацію продовжують фаготипуванням, чутливістю культури до антибіотиків. Серологічний- визначають титр антитіл у сироватці хворого, використовують: Ø РНГА з еритроцитарними діагностикумами (Флекснера, Зонне); Ø Розгорнуту РА з дизентерійними діагностикумами (Флекснера, Зонне); Ø Реакцію кільцепреципітації з повноцінними антигенами (Флекснера, Зонне). Алергічний- проводиться проба Цуверкалова- внутрішньошкірна алергічна проба з алергеном дизентерином. Облік реакції проводиться через 24-72год по діаметру гіперемії та папули. ХІД ДОСЛІДЖЕННЯ: І ДЕНЬ 1. Петлею виловлюють слизово-гнійну грудочку, яку прополіскують у стерильному фізіологічному розчині. 2. Послідовно засівають на 3 чашки Петрі з середовищами Ендо, Плоскірєва, Левіна (ЕМС). § середовище Плоскірєва є одночасно і елективним середовищем, бо пригнічує ріст кишкової палички і перешкоджає розмноженню бактеріофага, який нерідко перебуває у виділеній культурі; § для отримання ізольованих колоній, чашки Петрі з середовищем, перед посівом підсушують у термостаті, часто до середовища додають антибіотики. 3. На середовище наносять краплю досліджуваного матеріалу. 4. Розтирають шпателем по поверхні на окремій ділянці середовища, після чого втирають по всій поверхні. 5. Паралельно з прямим посівом, матеріал засівають на середовище збагачення- селенітовий бульйон (у відношенні 1:4, 1:5) і інкубують до 16 год; Всі посіви ставлять в термостат при температурі 37° С на 18-2 4год. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |