Суть підприємництва, його форми і види

Ринкова система є системою вільного підприємництва. Вона являє собою складний механізм координації, який діє через систему цін та ринків; механізм зв’язку, що служить для об’єднання дій мільйонів різних індивідів; має певний внутрішній порядок та підлеглість певним закономірностям.

У ринковій економіці немає адміністративного контролю виробництва та споживання. Функції контролю тут виконує механізм конкуренції. Конкурентна ринкова система стимулює технічний прогрес. Застосування технологій, що приводять до скорочення витрат на виробництво, дає підприємству (фірмі) можливість одержати додатковий прибуток. Більше того, конкурентна ринкова система створює обстановку, що сприяє швидкому розповсюдженню нової технології. Конкуренти мають наслідувати приклад найпрогресивнішої фірми, в протилежному випадку їх очікують збитки і навіть банкрутство.

Ринкове господарство являє собою господарство економічно уособлених, самостійних виробників, які орієнтуються у своїй діяльності на ринок. Скільки і яких товарів виробляти, за якими цінами їх продавати, куди вкладати капітали - все це визначається не розпорядженням зверху, а механізмом попиту та пропозицій, нормою прибутку, курсом акцій, курсом валют та ін.

Розрізняють дві форми підприємницької діяльності: індивідуальне підприємництво громадян і підприємництво юридичних осіб.Основним критерієм цього вирізнення є використання найманої праці. Підприємницька діяльність, що здійснюється без залучення найманої робочої сили, вважається індивідуальною трудовою діяльністю. При необхідності підприємець використовує труд своєї сім’ї. Однак це не означає, що він діє ізольовано і не може залучати до своєї господарської сфери інших підприємців. На основі громадянсько-правових договорів підряду, перевезень, купівлі-продажу, позики, зберігання та ін. він здійснює будь-які операції, не заборонені законом.

Види підприємств. Згідно з наведеними критеріями (типом власності) в Україні та в багатьох інших країнах розрізняють такі основні види підприємств:

державні — засновані на державній формі власності. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну та комунальну, відповідно виділяють загальнодержавні та комунальні підприємства;

колективні трудові — засновані на власності трудового колективу. Розрізняють колективні трудові підприємства (або народні підприємства), кооперативні, підприємства громадських організацій та ін. приватнокапіталістичні — засновані на власності окремої особи (капіталіста), який наймає робочу силу;

колективні (акціонерні) капіталістичні — засновані на власності кількох власників капіталу, які наймають робочу силу;

індивідуальні (приватні) трудові — засновані на приватній власності фізичної особи та її особистій праці;

сімейні — засновані на праці членів однієї сім'ї;

спільні (змішані) — засновані на поєднанні різних форм власності, в тому числі із залученням іноземного капіталу.

Поиск по сайту: