Сновидіння

Результати численних досліджень дозволяють припускати, що однією з основних функцій сновидінь є емоційна стабілізація. Це добре сформульовано Робертсом: «Людина, позбавлену спроможності бачити сновидіння, через якийсь час впадає в божевілля, тому що маса несформуваних, обривкових думок і поверхневих вражень буде накопичуватися в його мозку і придушувати ті думки, що повинні цілком зберігатися в пам'яті». Вперше систематичні дослідження ролі сновидінь почав основоположник психоаналізу 3. Фрейд. Розглядаючи сновидіння як важливу мову мозку, він відзначав, що сновидіння є продуктом нашої власної психічної активності й у той же час, завершене сновидіння вражає нас, як щось зовнішнє стосовно нас. У роботі «Тлумачення сновидінь» 3. Фрейд показав, що сновидіння містять не тільки явний, очевидний зміст, що можна викласти в переказі, але і схований, неявний, що неможливо відразу усвідомити або уяснити. Щоб зрозуміти цей, другий зміст, необхідна додаткова інформація про особистість того, хто бачив його. На підставі цього, використовуючи метод «вільних асоціацій», психоаналітик приводить пацієнта до усвідомлення замаскованих у сновидінні витиснутих бажань, що знімає емоційну напруженість.

Сучасні психотерапевти і психоаналітики прийшли до висновку, що сни можна контролювати. Прикладом може служити ставлення до сновидінь у синойскому племені в Малайзії, де кожний його член вміє знищувати нічні кошмари. Було виявлено, до подиву тих, хто вважав, що не бачить снів або бачить їх дуже рідко, що кожна людина бачить сни кілька разів за ніч. Експериментальним шляхом було вирішено і питання про тривалість сновидінь. Виявилося, що суб'єктивна їх тривалість відповідає об'єктивній тривалості періоду швидкого сну. Показано, що ступінь емоційного фарбування сновидінь пов'язана з частотою серцевих скорочень і подиху, ступенем вазоконстрікції і виразністю електричної активності шкіри в останні хвилини швидкого сну перед пробудженням

5. Функціональне значення сну

Потреба в сні визначається двома процесами - процесом розслаблення, стомлення, що наростає під час пильнування, і циркадним процесом, циклом «активності-спокою» (пік спокою - біля 4 годин ранку, пік активності - біля 4 годин дня). Рівень потреби в сні збільшується під час пильнування і зменшується під час сну, циркадний же ритм незалежний від попереднього сну або пильнування, він знаходиться під впливом «внутрішніх, біологічних годин організму». В сні, мабуть, можуть бути зняті заборони, що існують у поведенці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Данилова Н. Н. Психофизиология: Учебник / Н. Н. Данилова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 373с. 11 прим.
2. Психофизиология: учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб: Питер, 2003. – 491 с.

3. Хессет Дж. Вступ до психофізіології / Хессет Дж. – М.: Наука, 1981. – 290 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Поиск по сайту: