АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нейрони , що модулюють

Читайте также:
  1. На рівні останнього шийного і двох перших грудних сегментів спинного мозку розміщені прегангліонарні симпатичні нейрони. Який центр вони утворюють?

У нервовій системі виділена особлива група клітин - нейронів, що модулють, що самі не викликають реакції, але регулюють активність інших нейронів. Вони утворюють контакти з іншими нейронами типу «синапс на синапсі». Нейрони, що модулюють, причетні до регуляції больової чутливості. Схема взаємодії нейрона, що модулює, із сенсорним, що проводить сигнали про больове подразнення, описана Л. Іверсон (1984) у такий спосіб - синаптична передача больових сигналів у головний мозок опосередковувана речовиною Р та знаходиться під контролем нейропептидів, які пригнічують больові сигнали. У задніх рогах спиного мозку вставні нейрони, що модулюють виділяють нейропептид-енкефалін, утворюють синапси на аксоних закінченнях больових нейронів. Енкефалін гальмує вихід речовини Р, що зменшує порушення постсинаптичного нейрона, посилає в головної мозок сигнали про біль. Особливу функцію в модуляції збудливості нервової системи виконують пейсмекерні нейрони. Будучи активованими, вони своїми тривалими розрядами можуть підвищувати провідність сигналу через синапс. Спеціальний тип пейсмекерних нейронів, що генерують розряди на частоті гама коливань, які, мабуть, відбивають коливання кальцієвого струму на дендритах клітин таламуса, синхронізує активність великих масивів нейронів, об'єднаних загальними резонансними властивостями.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Данилова Н. Н. Психофизиология: Учебник / Н. Н. Данилова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 373с. 11 прим.
  2. Психофизиология: учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб: Питер, 2003. – 491 с.

3. Хессет Дж. Вступ до психофізіології / Хессет Дж. – М.: Наука, 1981. – 290 с.

 

 


Питання до іспиту з дисципліни «Психофізіологія»

  1. Основні й допоміжні методи психофізіологічних досліджень.
  2. Поняття про аналізатори і їхні взаємодії.
  3. Передача й переробка сенсорних сигналів.
  4. Механізми перетворення сигналів.
  5. Структура й функції зорового аналізатора. Нейронні механізми зору.
  6. Структура й функції слухового аналізатора.
  7. Структура й функції нюхового аналізатора.
  8. Структура й функції смакового аналізатора.
  9. Структура й функції вестибулярного аналізатора.
  10. Болюча чутливість.
  11. Психофізіологічні основи керування рухами.
  12. Теорія зворотнього біологічного зв'язку в реалізації рухових програм.
  13. Пропріорецептивна чутливості – структури, що приймають участь у її формуванні, їхня роль.
  14. Механізми пам'яті.
  15. Види пам'яті.
  16. Психофізіологічні процеси, що лежать в основі довгострокової пам'яті.
  17. Психофізіологічні механізми короткочасної пам'яті.
  18. Системна організація пам'яті.
  19. Нейронні коди пам'яті.
  20. Психофізіологія навчання.
  21. Клітинні й молекулярні механізми навчання й пам'яті.
  22. Навчання Жана Піаже про розвиток інтелекту.
  23. Механізми уваги.
  24. Домінанта й умовний рефлекс.
  25. Функціональна асиметрія головного мозку.
  26. Подання Ухтомського про домінанту.
  27. Поняття про функціональну систему (за П. К. Анохіним).
  28. Функціональні стани і їхня корекція.
  29. Рівні активації нервової системи.
  30. Психофізіологія стресу.
  31. Концепція драйву й драйв- рефлекси.
  32. Орієнтовний рефлекс і орієнтовно-дослідницька діяльність.
  33. Сучасні подання про співвідношення свідомого й несвідомого.
  34. Концепція З. Фрейда про співвідношення свідомого й несвідомого.
  35. Основні концепції свідомого в психофізіології.
  36. Свідомість і її функції. Свідомість, як вища форма відбиття дійсності.
  37. Психофізіологія несвідомого.
  38. Біологічна роль емоцій.
  39. Теорії емоцій.
  40. Емоції, як відбиття актуальної потреби й імовірності її задоволення.
  41. Роль лімбічної системи у формуванні емоцій.
  42. Механізми формування емоційних станів.
  43. Нейрофізіологичні прояви емоцій.
  44. Нейрохімія емоцій.
  45. Психофізіологія емоцій.
  46. Вплив емоцій на діяльність і об'єктивні методи контролю емоційних станів людини.
  47. Мотивація й емоції.
  48. Потреби й мотивація, їхня роль у формуванні поводження.
  49. Структурно-функціональні механізми мотивації.
  50. Теорії сну.
  51. Сон, як форма придбаного поводження.
  52. Види сну. Гіпнотичний сон, його механізми й застосування.
  53. Сон і пильнування.
  54. Еволюція виникнення сну. Сон в онто- і філогенезі.
  55. Характеристика повільного сну.
  56. Характеристика парадоксального сну.
  57. Нейрофізіологічні основи сну.
  58. Психофізіологія сновидінь, їхнє значення.
  59. Мовна форма відбиття дійсності.
  60. Мова та її функції.
  61. Розвиток мови в дитинстві.
  62. Виникнення мови і її функції.
  63. Психофізіологія професійної діяльності.

 

Навчальне видання

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)