|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розбивочне креслення
Для правильного перенесення проекту планування саду (або інших об'єктів зеленого будівництва) на місцевість складається розбивочне креслення. На ньому вказують всі необхідні розміри основних планувальних елементів території саду і їх прив'язки до опорних точок плану. Місця посадок дерев, кущів і квітів в розбивочному кресленні не вказуються. Від границь об'єкту або існуючих капітальних будівель відходять головні розбивочні осі саду, які прив'язані до певних точок, що закріплені на місцевості і відмічені на плані. Далі, опираючись на головні розбивочні осі і границі об'єкту прокладають допоміжні розбивочні осі або лінії. До розбивочних осей і допоміжних ліній повинні бути прив'язані всі доріжки, водойми і будівлі. Для розбивки пейзажних доріжок, водойм і площадок, які мають регулярні форми, слід вздовж них провести додаткові допоміжні лінії, які повинні бути прив'язані до границь саду або розбивочних осей. Від цих ліній до однієї із сторін розбивочної доріжки або до її центральної осі проводять короткі (бажано менше 20 м) перпендикуляри, що визначають положення доріжки. Ці перпендикуляри повинні проводитися тим частіше, чим більше є згини доріжки (звичайно вони проводяться на відстані від 5 до 15м один від одного). Необхідно також прив'язувати всі центри округу і радіусів заокруглених доріжок і площадок до опорних точок плану. Всі розміри прив'язок ставляться вздовж розбивочних осей, допоміжних ліній, перпендикулярів, які ідуть до певних конструкцій. Розбивочне креслення складається з таким розрахунком, щоби по ньому можна було провести перенесення проекту на місцевість, не користуючись складними геодезичними інструментами. Тому всі основні розбивочні лінії повинні мати не менше двох прив'язок до границь ділянки або до вже продовжених розбивочних осей. Якщо цього зробити не можна, то вони повинні відходити від границь ділянки або від уже проведених осей під прямим кутом, який легко може бути побудований на місцевості з допомогою простих геодезичних інструментів або просто за допомогою кілків, шнура і рулетки. При наявності рівної, вільної від деревної рослинності території розбивочне креслення може бути складене з допомогою системи координат. В цьому випадку намічається координатна сітка, що має довжину в 20, 50, а інколи навіть в 100м, в залежності від величини ділянки і бажаної точності розбивки. Далі визначаються координати всіх основних точок: кутів площадок і т.д. На місцевості розбивається запроектована сітка, що закріплюється по кутам стовпцями з номерами квадратів, від яких відмірюються відстані до кутів площадок, доріжок і т.д. на основі обчислених і записаних в розбивочному кресленні координат. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |