Конструкції різних типів до ріжкових покрить

(доріг, доріжок, майданчиків тощо)

Дорожні площинні (горизонтальні) споруди на садово-парковому об’єкті створюють його транспортну і пішохідну основу. Від правильного проектування дорожньо-стежкової мережі, добору будівельних матеріалів для дорожніх покрить та виконання покрить в натурі залежить майбутня життєвість всього об’єкту. Елементи до ріжкових покриттів застосовуються і при будівництві горизонтальних спортивних споруд.

Дорожньо-стежкова мережа дозволяє відвідувачам зручним і найкоротшим шляхом дістатися до кожного елементу об’єкту; визначити прогулянкові маршрути, місця активного та тихого відпочинку на майданчиках, а також допомагає загальному відводу з території поверхневих, липневих і талих вод. В загальному балансі території об’єкту дорожньо-стежкова мережа може займати 5-25% його площі. Залежно від розподілення відвідувачів по території об’єкту і навантажень від їх руху, дорожньо-стежкова мережа підрозділяється на п’ять класів:

1. Головні магістральні дороги, алеї по яких розподіляються основні потоки від відвідувачів. Повинні бути шириною 10-30 м і мати довговічне стійке покриття, із малозношувальних конструкцій та як правило, з твердим верхнім покриттям.

2. Другорядні дороги і доріжки, що з’єднують головні магістральні дороги і алеї. Призначені для рівномірного розподілу відвідувачів по території об’єкту. Ширина 4,5-10 м. Покриття – тверде, збірне плиточне. Верхнє покриття може бути від твердого збірного плиточного до м'якого, яке складається із спеціальної суміші матеріалів.

3. Додаткові доріжки шириною 2,5-2 м, сполучені окремими елементами об’єкта, верхнє покриття м’яке чи тверде, збірне плиткове.

4. Стежки для руху 1-2х відвідувачів мають м’яке чи ґрунтове покриття і ширину 0,75-1,5 м.

5. Дороги господарського призначення з транспортним рухом для доставки будівельних матеріалів і обладнання для капремонту.

Садово-паркові майданчики ділять на чотири категорії:

1. Майданчики для відпочинку – для активного і тихого відпочинку дорослих і дітей, майданчик для масових ігор і гулянь з атракціонами.

2. Спортивні майданчики – призначені для занять різними ігровими видами спорту – волейбол, футбол, баскетбол, гольф, теніс.

3. Господарські майданчики – для установлення пересувних служб, приміщень (вагончиків, туалетів, контейнерів для сміття, для інструментів).

4. Припавільйонні майданчики – для зручного під’їзду до різних павільйонів і споруд, для їх ремонту, чи розміщення обладнання, меблів.

Всі майданчики влаштовуються на сухих, підвищених місцях, їх верхній покрив вирівнюють із схилом 0,006-0,03, який створює сприятливі умови для поверхневого скиду атмосферних опадів і не знижує комфортності використання майданчиків. Схили більше 0,03 несприятливі для постійного руху по майданчику. В ряді випадків (а на спортивних площадках - обов'язково) для зниження рівня грунтових вод влаштовують дренаж.

Дорожні покриття садово-паркового типу включають один або декілька конструктивних шарів, які вкладаються на спеціальну основу доріжок або площадок. Призначення до ріжкових покрить – надати доріжкам і майданчикам міцності, стійкості до атмосферних опадів та комфортабельності як для руху, так і для відпочинку відвідувачів.

Дорожні покриття складаються з таких елементів:

дорожна земляна основа («корито») – опора для всіх наступних елементів;

підстилаючий або пружновологоємний шар, який влаштований з крупнозернистого піску;

основа з інертних матеріалів – головний несучий конструктивний елемент;

ізоляційний шар товщиною до 5 см;

верхнє покриття, яке являється шаром, що безпосередньо приймає навантаження від пішоходів та транспорту. Воно може бути твердим або м'яким.

Тверде верхнє покриття виконують із асфальтобетону, залізобетону або керамічних плиток, каменю, клінкеру, цегли, дерев'яних торцевих елементів. М'яке покриття складається із спеціальної суміші інертних в’яжучих і пружних матеріалів, яке повинне бути довговічним, декоративним і не пилити в суху погоду, не розмокати під час атмосферних опадів або ж штучного інтенсивного поливу.

Поиск по сайту: