Теоретичні відомості. (Теорія до даної роботи описана в лекційному курсі (інтерактивного комплексу Ч І)§3.10-3.12)

(Теорія до даної роботи описана в лекційному курсі (інтерактивного комплексу Ч І)§3.10-3.12)

Важливою характеристикою провідника є його опір. Опір провідника характеризує здатність провідника перешкоджати проходженню по ньому струму за рахунок перетворення енергії струму у внутрішню енергію провідника. Одиницею вимірювання опору є Ом. Один Ом це опір такого провідника, по якому протікає струм силою 1А при прикладеній напрузі 1В. Електричний опір провідника залежить від його геометричних розмірів і матеріалу, з якого виготовлений провідник

,

де – довжина провідника, – площа його поперечного перерізу, – питомий опір провідника, який залежить від матеріалу, з якого виготовлений провідник, і його температури.

Закон Ома для однорідної ділянки кола: сила струму в провіднику прямо пропорційна прикладеній напрузі і обернено пропорційна опору провідника.

,

де – електричний опір провідника, U – напруга.

Для розрахунку складних розгалужених електричних кіл зручно користуватись законами Кірхгофа, які є наслідками закону збереження електричного заряду і законів Ома.

Правила Кірхгофа:

1. Алгебраїчна сума сил струмів, які сходяться у вузлі, дорівнює нулю (струми, які входять у вузли, беруться зі знаком плюс, а які виходять – зі знаком мінус; вузол – точка, в якій сходяться три або більше провідники). . (4)

2. У довільному замкненому контурі алгебраїчна сума добутків сил струмів і опорів на всіх ділянках контура дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил у цьому контурі . (5)

Правило знаків: для струмів, напрямки яких співпадають з умовно вибраним напрямком обходу контура, добуток береться зі знаком “+”, у протилежному випадку – зі знаком “–”. Якщо при обході контура в середині джерела струму рухаємось від “–” до “+”, тобто в напрямку підвищення потенціалу, то е.р.с. даного джерела записуємо зі знаком “+”. У протилежному випадку ставлять знак “–”.

Поиск по сайту: