Загальні положення. 295. Батальйон (рота) на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування

РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

295. Батальйон (рота) на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку та інших районах. Район розташування призначається, як правило, на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосередження та потайне їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні. Потрібно уникати розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів, населених пунктів, по яких противник може нанести масовані вогневі, ядерні та хімічні удари.

Розташування підрозділів у населених пунктах, як правило, здійснюється в умовах суворої зими або тривалої негоди, якщо немає часу на влаштування укрить поза населеними пунктами, або при наявності населених пунктів, звільнених від місцевих жителів.

Бригаді (полку) призначаються основний та запасний райони розташування.

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань. Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км.

Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100—150 м, а між взводами 300—400 м.

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний та п р о т и т а н к о в и й п і д розділи батальйону розташовуються, як правило, з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поблизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо- та нафтопроводів не допускається.

296. До виходу батальйону (роти) в призначений район організовується його рекогносцировка. У склад рекогносцировочної групи, яка висилається старшим командиром, включаються, як правило, один із офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти. Вони уточнюють місця розташування рот, інших штатних і приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позначають під'їзні шляхи, зустрічають свої підрозділи та відводять у призначені місця.

Забороняється робити написи або виставляти покажчики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Під час розташування батальйону (роти) в районі, звільненому від противника, командир батальйону (роти) заздалегідь організовує ретельну розвідку й очищення району від дрібних груп противника та його розвідувально-сигналізаційних приладів, які залишилися. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шляхах руху пророблюються проходи або позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунктів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

^ 297. Під час постановки завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

механізованим, танковим та іншим штатним і приданим підрозділам —основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їхнього заняття та інженерного обладнання;

охороні — склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) та час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку та доповіді про противника, порядок зміни, пропуск та відзив;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені бойової готовності;

черговому підрозділу — склад, до яких дій бути готовим, район розташування та сигнали виклику.

298. Під час організації всебічного забезпечення командир передбачає заходи на випадок відбиття нападу наземного противника. З цією метою механізованим(танковим) та протитанковому підрозділам він указує рубежі розгортання та завдання; мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному та приданому артилерійському підрозділам — вогневі позиції, а також визначає порядок підготовки рубежів розгортання (вогневих позицій) та виходу на них, можливий маневр вогнем та підрозділами. Для відбиття нападу повітряного противника командир батальйону (роти) визначає, які мати чергові засоби в підрозділах,, та вказує порядок ведення вогню.

Після постановки завдань та організації всебічного забезпечення командир батальйону (роти) здійснює контроль за інженерним обладнанням району розташування, технічним обслуговуванням озброєння, техніки, поповненням підрозділів ракетами, боєприпасами та іншими матеріальними засобами і підтриманням високої бойової готовності підрозділів.

299. Війська під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

У батальйоні (роті) організовуються охорона, проводовий зв'язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне, біологічне зараження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи щодо маскування.

300. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах —секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. Цін розташовується в указаному командиром батальйону місці і знаходиться в постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу нього.

301. У роті організовується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

У районі розташування батальйону (роти) поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі та сховища. Для озброєння і техніки, зенітних та чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Як укриття використовуються під/ вальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні спорудження.

Радіо- і тепловипромінюючі об'єкти маскуються спеціальними покриттями (екранами), поблизу них обладнуються фальшиві об'єкти (теплові пастки). У районі розташування та на підступах до нього розгортаються і підготовляються шляхи для виходу підрозділів з нього та маневру під час відбиття нападу противника.

Підрозділи в районі розташування повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття нападу наземного та повітряного противника, знищення його повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп.

Організовуючи боротьбу з повітряним десантом, командир батальйону (роти) повинен визначити місця, найбільш зручні для висадки десанту противника, встановити за ними постійне спостереження та підготувати маневр підрозділами.

302. Зміна району розташування батальйону (роти)проводиться за вказівкою старшого командира. У випадку раптового застосування противником зброї масового ураження, високоточної, запалювальної зброї або систем дистанційного мінування і при відсутності можливості своєчасно доповісти старшому командиру зміна району може проводитися за рішенням командира батальйону (роти).

Для виходу роти з району, який підлягав дистанційному мінуванню, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування, шляхом розстрілювання мін та іншими способами пророблюється прохід. Бойові машини виходять до проходу самостійно, використовуючи свої комплекти розмінування, об'їжджаючи або розстрілюючи виявлені міни.

303. У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, снігові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння і техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

304. У лісі батальйон (рота) розташовується вздовждоріг та просік. У випадку виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасні райони. Рятувальні роботи та гасіння пожежі здійснюється черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

305. Зимою для розташування батальйону (роти) вибираються райони, які захищені від вітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню у проїжджому стані доріг для виходу підрозділів із району розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження та обмороження.

^ 2. Батальйон (рота) у сторожовій охороні

Сторожова охорона здійснюється, як правило, сторожовими загонами у складі посиленої роти та сторожовими заставами у складі посиленого взводу. Іноді на важливий напрямок у сторожовий загін від дивізії може бути призначений і батальйон, у цьому випадку в сторожову заставу від сторожового загону може призначатися посилена рота.

Сторожовому загону (заставі) вказуються рубіж оборони та смуга охорони і ведення розвідки. Смуга охорони по фронту може досягати: для батальйону —10 км, для роти — 5 км, для взводу — 2 км.

Віддалення сторожової охорони від частин (підрозділів), які охороняються, повинно забезпечувати проведення ними маневру, організований вступ у бій і залежно від складу охорони може бути 5—15 км.

Батальйон (рота), призначений у сторожовий загін, займає і підготовляє до оборони вказаний йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки. Рубіж, який займає сторожовий загін (застава), повинен бути зручним для оборони, забезпечувати хороший обзір у сторону противника та обладнуватися в інженерному відношенні.

У смузі охорони сторожовий загін (застава) підготовляє основні, а при наявності часу і запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами і танконебезпечні напрямки повинні знаходитися під постійним наглядом і прикриватися вогнем артилерії та інших вогневих засобів. За вказівкою командира сторожового загону між сторожовими заставами організовується патрулювання, вперед і в сторони від сторожових застав можуть виставлятися сторожові пости, а на приховані підступи —секрети.

Резерв командира батальйону (роти) розташовується в глибині оборони в готовності до маневру на загрозливий напрямок.

Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах командир батальйону (роти) організовує спостереження та висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор та дозорні відділення (танки).

310. Командир батальйону (роти), призначеного в сторожову охорону, одержавши завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, по карті приймає рішення, доводить завдання до підлеглих, потай виводить батальйон (роту)в район поблизу вказаного рубежу, організовує спостереження та охорону, проводить рекогносцировку, уточнює рішення, віддає бойовий наказ та організовує заняття вказаного рубежу.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

сторожовим заставам — засоби посилення, смугу охорони, позиції та ступінь їхнього інженерного обладнання, де виставити сторожові пости, патрульних та секрети, рубіж, до якого вести розвідку, і порядок дій під час відбиття нападу противника;

резерву — район розташування, до яких дій бути готовим;

підрозділам артилерії — вогневі позиції і завдання щодо підтримки бою сторожових застав;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені готовності, а механізованим (танковим) підрозділам — порядок ведення вогню по повітряних цілях противника.

. У шостому пункті бойового наказу крім часу готовності до виконання завдання командир батальйону (роти) вказує час заняття позиції, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій.

311. Після віддання бойового наказу командир батальйону (роти) організовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення бою та захисту від високоточної зброї, визначає порядок підтримання зв'язку з підрозділами, а командирам сторожових застав та підрозділів, призначених для ведення розвідки, крім того,сповіщає і відзив.

Завдання сторожовим заставам, приданим засобам посилення, а також місця спостережних постів (спостерігачів), постів (пунктів) позначення уточнюються безпосередньо на місцевості під час рекогносцировки.

312. З одержанням даних про появу противника або застосування ним високоточної зброї, систем дистанційного мінування командир батальйону (роти) доповідає про це командиру, який вислав охорону, та інформує сусідів.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує. Під час наступу переважаючих сил противника батальйон (рота) стійко утримує рубіж, який займає, і забезпечує розгортання та вступ у бій військ, які охороняє.

У випадку висадки в смузі охорони повітряного десанту противника командир батальйону

(роти) доповідає командиру, який вислав охорону, та вживає заходів щодо знищення десанту.

Поиск по сайту: