|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Йоган Гутенберг
Попри те, що в книжковій справі тривалий час першими були азіати, справжній переворот у галузі виготовлення книг стався у Європі. Близько 1445 року німець Йоганн Гутенберг зумів втілити в життя ідею створення «механічного» письма — і цей винахід по праву визнано одним із найвидатніших в історії людства. Йоганн Гутенберг винайшов пуансон — відливну матрицю, ручний відливний апарат, литу свинцеву (гартову) літеру, складання з окремих літер та ручний прес, який використовував для друкування книг. Із цього часу починає свою історію друк із використанням пресів, який проіснував аж до ХХ ст. Офіційно визнана дата заснування друкарства в світі – 1450 р. Це рік створення Й. Гутенбергом друкарського верстата, що був досить удосконалений після численних експериментів винахідника і технологія друку на якому стала поширеною в усьому світі. Однак першим друком Й. Гутенберга прийнято вважати «Фрагмент про Страшний Суд» із «Сівіллової книги», датований 1445 роком. Складання і друк на ньому були виконані на низькому друкарському рівні: рядки нерівні, літери нахилені то ліворуч, то праворуч. Очевидно, складач не володів принципами верстання та друкування. Є припущення, що «Сівіллова книга» була надрукована Й. Гутенбергом на початку його спроб винайти друкарське обладнання. Науковці називають такі основні видання Й. Гутенберга: - латинську граматику «Про вісім частин мови» Е. Доната; - німецький «Цизіан» (календар із описом церковних свят); - «Астрономічний календар»; - «Турецький календар»; - «Служебник Констанцької єпархії»; - «Турецька булла» Папи Каликста ІІІ; - «Опис архієпископств і єпископств»; - «Молитва»; - енциклопедія «Католікон». Однак, слід зазначити, що друки, виготовлені за життя Й. Гутенберга, не мали вихідних даних, але дослідники пов’язують ці видання з іменем винахідника книгодрукування. На думку В. Овчіннікова, ці припущення чекають аргументованого наукового підтвердження. Водночас варто наголосити, що у Кельнській хроніці від 1499 р. записано, що першим винахідником книгодрукування був Йоган Гутенберг і що друкування почалося у 1440–1450 рр. Ще за життя Й. Гутенберга слава про нього як про великого книгодрукаря вийшла далеко за межі Німеччини. Наприклад, зберігся наказ французького короля Карла VІІ від 4 жовтня 1458 р. про відрядження майстра Ніколя Жансона до Майна, щоб той навчився виготовлення пуансонів ы матриць у «лицаря Йоганна Гутенберга». Майстрам для друку потрібні були такі матеріали і засоби: - шрифт (вирізаний з дерева чи вилитий з металу); - кольорова суміш (чорнило, фарба), здатна змащувати літери; - матеріал, на якому робили відбиток змащеними літерами (папір, пергамент, папірус, тканина); - прилад для нанесення фарби; - форму, у якій в певному порядку розміщували шрифти; - прилад для притискування паперу до форми. Технологія книговиробництва, розроблена Й. Гутенбергом, була настільки досконалою, що залишалася без суттєвих змін упродовж майже трьох з половиною століть. Удосконалення друкарського верстата і технології друкування відбувалося лише в напрямку механізації окремих процесів і заміни дерев’яних частин металевими. Лише в 1897 році сталися перші посутні зміни: Тольберт Ланетон винайшов буквовідливну складальну машину — монотип. Тоді ж почала працювати перша фотоскладальна машина. Остаточно Гутенберг став історією в 1955 році, коли сенсаційне відкриття в галузі електроніки сповістило про кінець епохи свинцевого шрифту. Перфострічку, яку застосовували у фотоскладальних пристроях, замінила ЕОМ, за командою якої знаки проектувалися на фотоматеріал із швидкістю від 30 до 100 тис. на годину. В 1976 році в процесі цифрового кодування знаків стали застосовувати лазерний промінь, який дає змогу досягти небувалої чистоти і чіткості кодування тексту, відкриває великі можливості для його передачі на відстань. Поява цифрових технологій та їх впровадження у різні галузі, зокрема друкарство, спричинили такий бурхливий розвиток поліграфічної промисловості, що зміни в поліграфії за останні роки є більшими, ніж за попередні 500 років від часу винаходу друку Гутенбергом. Реконструкція першого друкарського верстата Й. Гутенберга зберігається в музеї історії друкарства м. Лейпциг. Британці створили документальний фільм, у якому зробили спробу відтворити друкарський верстат Гутенберга – і сам процес друку на ньому («The Machine That Made Us» / Режим доступу: http://www.dailymotion.com/video/xdtq64_the-machine-that-made-us-13_shortfilms). Зафільмовані всі процеси – власне побудова верстату (точніше його реконструкція за допоміжними джерелами, оскільки креслень оригінального верстату не збереглося), різьблення шрифту, набір, виготовлення паперу. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |