 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Стандартних смугових октавних фільтрів
|
Читайте также: |
| Середня геометрична частота фільтра, Гц | Гранична частота фільтра, Гц |
| 31,5 | 22,5 – 45 |
| 45 – 90 | |
| 90 – 180 | |
| 180 – 355 | |
| 355 – 710 | |
| 710 – 1400 | |
| 1400 – 2800 | |
| 2800 – 5600 | |
| 5600 – 11200 |
За часовими характеристиками шум поділяють на постійний, рівень звуку якого за 8-годинний робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА, і непостійний, рівень звуку якого за 8-годинний робочий день змінюється більш ніж на 5 дБА.
У свою чергу непостійний шум поділяють на той, що коливається у часі – рівень звуку якого безперервно змінюється з часом, і переривистий – рівень звуку якого змінюється східчасто (на 5 дБА і більше).
Якщо шум вимірювали першим методом, то виміряний рівень звуку (або виміряний еквівалентний рівень звуку) не повинен перевищувати допустимого значення. Якщо вимірювання проводились другим методом, виміряні рівні звукового тиску ні в одній з октавних смуг не повинні перевищувати допустимих значень для відповідних октавних смуг частот. Допустимі значення рівнів звуку, еквівалентних рівнів звуку і рівнів звукового тиску в октавних смугах частот встановлені ГОСТ 12.1.003–83 “Шум. Общие требования безопасности” (див. табл. А.12)
Для зменшення шуму у виробничих приміщеннях застосовують наступні методи:
– зменшують шум у джерелі;
– змінюють направленість випромінювання шуму;
– використовують раціональне планування підприємств і цехів, акустичну обробку приміщень;
– зменшують шум на шляхах його розповсюдження.
Боротьба з шумом за рахунок його зменшення у джерелі – найбільш раціональний метод. Змінюючи направленість випромінювання шуму, можна зменшити шум у потрібному напрямку на 10–15 дБ. Для зниження шуму у шумних цехах використовують облицювання стін і стелі матеріалами, які ефективно поглинають звук.
Ефективність звукопоглинання матеріалу (або конструкції) характеризується коефіцієнтом звукопоглинання:
, (3.9)
де 
– інтенсивність звукової енергії, що поглинається матеріалом або конструкцією;
– інтенсивність звукової енергії, що падає на матеріал.
Коефіцієнти звукопоглинання будь-якого матеріалу на різних частотах різні. Тому у довідниках даються середні значення коефіцієнтів звукопоглинання для октавних смуг (див. табл. А.13).
Якщо конструктивними, технологічними та будівельно-архітектурними заходами неможливо знизити рівень шуму до допустимих значень, застосовують засоби індивідуального захисту від шуму: вкладиші, навушники, шлемофони. Акустична ефективність деяких з них наведена у табл. А.14.
Поиск по сайту: