Вібрації

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

КВНЗ КОР «Білоцерківський медичний коледж»

Санітарно-просвітницька робота

на тему:

Роботу виконав

Студент 21 з\т групи

Яроцький Антон

Викладачу:

ЗМІСТ

Введення

1. Шум

2. Вібрації

3. Шкідливі речовини

4. Висновок

5. Список літератури

6. Шкідливість шуму для зубного техніка

Всі дії людини і всі компоненти середовища проживання, перш за все технічні засоби і технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати травмуючі і шкідливі фактори. При цьому будь-яке нове позитивне дію або результат неминуче супроводжується виникненням нових негативних факторів.

Справедливість аксіоми можна простежити на всіх етапах розвитку системи «людина-середовище проживання». Так, на ранніх стадіях свого розвитку, навіть за відсутності технічних засобів, людина безперервно відчував вплив негативних факторів природного походження: знижених і підвищених температур повітря, атмосферних опадів, контактів з дикими тваринами, стихійних явищ і т.п. В умовах сучасного світу до природних додалися численні фактори техногенного походження: вібрації, шум, підвищена концентрація токсичних речовин у повітрі, водоймах, грунті; електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо

Значних техногенних небезпек піддається людина при попаданні в зону дії технічних систем: транспортні магістралі; зони випромінювання радіо-і телепередавальних систем, промислові зони і т.п. Рівні небезпечного впливу на людину в цьому випадку визначаються характеристиками технічних систем і тривалістю перебування людини в небезпечній зоні. Ймовірно прояв небезпеки і при використанні людиною технічних пристроїв на виробництві та в побуті; електричні мережі і прилади, верстати, ручний інструмент, газові балони і мережі, зброю і т.п. Виникнення таких небезпек пов'язано як з наявністю несправностей у технічних пристроях, так і з неправильними діями людини при їх використанні. Рівні виникають при цьому небезпек визначаються енергетичними показниками технічних пристроїв.

В даний час перелік реально діючих негативних факторів значний і налічує більше 100 видів. До найбільш поширених і володіє достатньо високими концентраціями або енергетичними рівнями відносяться шкідливі виробничі фактори: запиленість і загазованість повітря, шум, вібрації, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, підвищені або знижені параметри атмосферного повітря (температури, вологості, рухливості повітря, тиску), недостатнє і неправильне освітлення, монотонність діяльності, важка фізична праця та ін

Навіть у побуті нас супроводжує велика гамма негативних факторів. До них відносяться: повітря, забруднене продуктами згоряння природного газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту та сміттєспалювальних пристроїв; вода з надмірним вмістом шкідливих домішок; недоброякісна їжа; шум, інфразвук; вібрації; електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, ЛЕП, радіорелейних пристроїв; іонізуючі випромінювання (природний фон, медичні обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту); медикаменти при надмірному і неправильному споживанні; алкоголь; тютюновий дим; бактерії, алергени і ін

Шум

Шум визначають як сукупність апериодических звуків різної інтенсивності і частоти. Навколишні людини шуми мають різну інтенсивність: розмовна мова - 50... 60 дБ А, автосірена - 100 дБ А, шум двигуна легкового автомобіля -80 дБ А, гучна музика -70 дБ А, шум від руху трамвая -70... +80 дБ А, шум у звичайній квартирі -30... +40 дБ А.

По спектрального складу залежно від переважання звукової енергії у відповідному діапазоні частот розрізняють низько-, середньо-і високочастотні шуми, по тимчасових характеристиках - постійні і непостійні, останні, в свою чергу, діляться на коливні, переривчасті і імпульсні, по тривалості дії - тривалі і короткочасні. З гігієнічних позицій надається велике значення амплітудно-тимчасовим, спектральним і імовірнісним параметрам непостійних шумів, найбільш характерних для сучасного виробництва.

Інтенсивний шум на виробництві сприяє зниженню уваги і збільшення кількості помилок при виконанні роботи, виключно сильний вплив робить шум на швидкість реакції, збір інформації та аналітичні процеси, через шум знижується продуктивність праці і погіршується якість роботи. Шум ускладнює своєчасну реакцію працюючих на попереджувальні сигнали внутрішньоцехового транспорту (автонавантажувачів, мостових кранів і т. п.), що сприяє виникненню нещасних випадків на виробництві.

У біологічному відношенні шум є помітним стресовим чинником, здатним викликати зрив пристосувальних реакцій. Акустичний стрес може призводити до різних проявів: від функціональних порушень регуляції ЦНС до морфологічно позначених дегенеративних деструктивних процесів в різних органах і тканинах. Ступінь шумовий патології залежить від інтенсивності і тривалості впливу, функціонального стану ЦНС і, що дуже важливо, від індивідуальної чутливості організму до акустичного подразника. Індивідуальна чутливість до шуму становить 4... 17%. Вважають, що підвищена чутливість до шуму визначається сенсибілізованої вегетативної реактивністю, властивою 11% населення. Жіночий і дитячий організм особливо чутливі до шуму. Висока індивідуальна чутливість може бути однією з причин підвищеної стомлюваності і розвитку різних неврозів.

Шум впливає на весь організм людини: пригнічує ЦНС, викликає зміну швидкості дихання і пульсу, сприяє порушенню обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, може призводити до професійних захворювань.

Шум з рівнем звукового тиску до 30... 35 дБ звичний для людини і не турбує його. Підвищення цього рівня до 40... 70 дБ в умовах середовища проживання створює значне навантаження на нервову систему, викликаючи погіршення самопочуття і при тривалій дії може бути причиною неврозів. Вплив шуму рівнем понад 75 дБ може привести до втрати слуху - професійної приглухуватості. При дії шуму високих рівнів (більше 140 дБ) можливий розрив барабанних перетинок, контузія, а при ще більш високих (більше 160 дБ) і смерть.

Специфічне шумовий вплив, що супроводжується пошкодженням слухового аналізатора, виявляється повільно прогресуючим зниженням слуху. У деяких осіб серйозне шумове пошкодження слуху може наступити в перші місяці впливу, в інших-втрата слуху розвивається поступово, протягом усього періоду роботи на виробництві. Зниження слуху на 10 дБ практично невідчутно, на 20 дБ - починає серйозно заважати людині, оскільки порушується здатність чути важливі звукові сигнали, наступає ослаблення розбірливості мови.

Оцінка стану слухової функції базується на кількісному визначенні втрат слуху і проводиться за показниками аудіометричного дослідження. Основним методом дослідження слуху є тональна аудіометрія. При оцінці слухової функції визначальними прийняті середні показники порогів слуху в області сприйняття мовних частот (500, 1000, 2000 Гц), а також втрата слухового сприйняття в області 4000 Гц.

Критерієм професійного зниження слуху прийнятий показник середньої арифметичної величини зниження слуху в мовному діапазоні, рівний 11 дБ і більше. Крім патології органу слуху при впливі шуму спостерігаються відхилення в стані вестибулярної функції, а також загальні неспецифічні зміни в організмі; робочі скаржаться на головні болі, запаморочення, болі в області серця, підвищення артеріального тиску, біль в області шлунка і жовчного міхура, зміна кислотності шлункового соку. Шум викликає зниження функції захисних систем і загальної стійкості організму до зовнішніх впливів.

Параметри шуму на робочих місцях визначені ГОСТ 12.1.003-83 * і Санітарними нормами СН 2.2.4/2.1.8.562-96 «Шум на робочих місцях, у приміщеннях житлових, громадських будівель і на території житлової забудови». Документи дають класифікацію шумів по спектру на широкосмугові і тональні, а за часовими характеристиками - на постійні та непостійні. Для нормування постійних шумів застосовують допустимі рівні звукового тиску (УЗД) в дев'яти октавних смугах частот в залежності від виду виробничої діяльності. Для орієнтовної оцінки в якості характеристики постійного широкосмугового шуму на робочих місцях допускається приймати рівень звуку (дБ А), що визначається за шкалою А шумоміра з корекцією низькочастотної складової за законом чутливості органів слуху та наближенням результатів об'єктивних вимірювань до суб'єктивного сприйняття.

Непостійні шуми поділяються на коливні у часі, переривчасті і імпульсні. Нормованої характеристикою непостійного шуму є еквівалентний по енергії рівень звуку (дБ

При оцінці шуму допускається використовувати дозу шуму, так як встановлена ​​лінійна залежність доза-ефект з тимчасового зсуву порогу слуху, що свідчить про адекватной оцінки шуму по енергії. Дозного підхід дозволяє також оцінити кумуляцію шумового впливу за робочу зміну.

Нормування допустимого шуму в житлових приміщеннях, громадських будівлях і на території житлової забудови здійснюється відповідно до СН 2.2.4/2.1.8.562-96.

Оцінювати і прогнозувати втрати слуху, пов'язані з дією виробничого шуму, дає можливість стандарт ІСО 1999: (1975) «Акустика-визначення професійної експозиції шуму і оцінка порушень слуху, викликаних шумом».

У виробничих умовах нерідко виникає небезпека комбінованого впливу високочастотного шуму і низькочастотного ультразвуку, наприклад при роботі реактивної техніки, при плазмових технологіях.

Ультразвук як пружні хвилі не відрізняється від чутного звуку, однак, частота коливального процесу сприяє більшому загасання коливань внаслідок трансформації енергії в теплоту.

За частотному спектру ультразвук класифікують на: низькочастотний - коливання 1,12 · 10 квітень... 1,0 · 10 5 Гц; високочастотний - 1,0 · 10 Травня... 1,0 · 10 вересня Гц; за способом розповсюдження-на повітряний та контактний ультразвук.

Вібрації

Малі механічні коливання, що у пружних тілах або тілах, що знаходяться під впливом змінного фізичного поля, називаються вібрацією. Вплив вібрації на людину класифікують:

за способом передачі коливань;

по напрямку дії вібрації;

Поиск по сайту: