у сферу економіки

Підхди до визначення межі державного втручання

Підхди до визначення межі державного втручання у сферу економіки в цілому сформувались у різноманітні концепції, серед яких основне місце посідають наступні.

1. Окремі погляди на державне регулювання економікою висловлювались ще за часів античності, але вони достатньо довго не утворювали цілісної системи. Однією з перших доктрин, яка отримала своє право на включення її до світової економічної теорії був меркантилізм. Цей напрямок наукової думки зародився ще у XVI ст. Основний зміст полягав у тому, що кожна країна конкурує одна з одною, при чому метою такої конкуренції є зовнішня торгівля, а позитивним результатом такої конкуренції є перевищення експорту товарів з країни по відношенню до імпорту, що забезпечує збагачення держави.

Меркантилізм передбачав, що головною регулятивною функцією держави в економічній сфері є політика протекціонізму, тобто всесвітня підтримка вітчизняної торгівлі на зовнішніх ринках та встановлення обмежень по відношенню до іноземних виробників на внутрішньому ринку.

2. Велику роль у формуванні економічної теорії відіграли погляди Адама Сміта (теорія вартості, фрітрейдерство). Він вперше висунув концепцію ринкового саморегулювання економічних процесів шляхом так званої “невидимої руки”. Тобто, функції держави в економічній сфері полягають у забезпеченні зовнішньої безпеки, встановленні мінімального оподаткування і практично повного невтручання у діяльність економічних суб’єктів. Закономірним наслідком таких поглядів був заклик до вільної торгівлі, тобто підхід, який отримав назву “фрітрейдерство”. Окремо хотілось би зауважити, що вже в ці часи існувало розуміння того, що держава обов’язково виконує цілий ряд функцій, які покликані забезпечувати життєздатність та ефективність економічної системи.

3. У середовищі прихильників теорії трудової вартості (де об’єктом управління економікою є праця, трудові відносини, продуктивність праці) виникла течія що являє собою ідеї утопічного соціалізму і яка отримала назву “науковий комунізм”, “марксизм”. В основу такого економічного вчення покладено уявлення про державний централізований план управління економікою, заснований на суспільній власності на засоби виробництва. Ця ідея була і залишається привабливою для багатьох людей, хоча її практична реалізація у Радянському Союзі та в інших соціалістичних країнах і не призвела до економічних успіхів.

4. В якості концепцій державного управління економікою, які проіснувавши більше ніж сто років не лише зберегли, а і зміцнили свій вплив в сучасному світі, необхідно окремими лібералізацію економіки, що сповідує свободу ринкових відносин, їх звільнення від безпосереднього державного впливу. Політичним виразом даного періоду стала так звана теорія держави – “нічного сторожа” або мінімальної держави, що була сформульована представниками класичного лібералізму, які вбачали, що головним завданням держави є забезпечення порядку в країні при мінімальному втручанні в особисте життя громадян. Економіка поряд із широким комплексом інститутів, відносин, цінностей громадянського суспільства розглядалась як сфера, куди держава не повинна втручатись.

5. У напрямку лібералізму також зародилась теорія, ідеї якої засновуються на положенні про вирішальну роль грошей у макроекономічних процесах. Основним засобом державного управління економікою вбачаються фінанси, регулювання грошової маси та курсу валют. Така теорія отримала назву монетаризму. Прихильниками такої теорії були Фрідріх Хайек та Мільтон Фрідмен. Зазначимо, що в Україні курс на лібералізацію був запроваджений з 1992 р., як необхідний поштовх у здійсненні економічних реформ.

6. Концепції лібералізації (неокласичній) в деякій мірі протирічить теорія державного регулювання ринкової економіки, найбільший внесок до якої вніс Джон Кейнс (за його ім’ям цей напрям називають ще “кейнсіанством”). Відповідно до цієї теорії навіть в умовах ринкової економіки держава повинна здійснювати бюджетну, інвестиційну, соціальну політику, регулювати зайнятість, інфляцію шляхом впливу на сукупні пропозиції та ціни. На думку Д. Кейнса та його прихильників, лише державне втручання здатне забезпечити стійке економічне зростання та зайнятість працездатного населення. Популярності ідей Кейнса сприяла економічна криза 30-х років, в результаті якої саме існування саморегулюючої економіки не сприймалось і, лише, державному втручанню відводилась роль пом’якшення негативних наслідків ринку.

7. Основні права і свободи людини та громадянина є головним критерієм для визначення соціально-економічної моделі розвитку суспільства та ролі держави в цьому процесі. Для розуміння цієї моделі важливим, зокрема, є визначення концепцій державного втручання в соціальну політику.

Існують різні підходи до реалізації соціальної політики. За ступенем соціального захисту вирізняються дві найбільш протилежні моделі: патерналістська соціалістична модель, що характеризується всебічною відповідальністю держави за соціально-економічне положення своїх громадян; ринкова модель соціальної політики, у якій діє пріоритет ринкових методів регулювання соціальної сфери на противагу методам прямого державного втручання. Відповідно до ідей останньої держава лише створює умови для виявлення громадянами економічної активності та отримання прибутку. В економічно розвинутих країнах найчастіше комбінуються обидва підходи, що забезпечує запобігання вадам ринкової економіки, результативність соціальної політики і гідний рівень життя населення

1 Политология: Энциклопедический словарь. С.278

Поиск по сайту: