Білет№11

1. Діяльність уповноважених відбувається на підставі Положення про роботу уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді.

Уповноважені з питань охорони праці не менше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

- виконанням вимог законодавства з охорони праці;

- забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють у межах підприємства, та додержанням їхніх вимог працівниками;

- своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

- використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням та ін.

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу "Охорона праці" колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання щодо зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання працівником вимог нормативних документів з охорони праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

Уповноважені з охорони праці мають право:

- безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативно-правових актів з охорони праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого їх обрав;

- вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції щодо усунення виявлених порушень;

- вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих;

- вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти з охорони праці.

2.вимоги безпеки праці-вимоги встановлені актами законодавства,нормативними і проектними документами правилами та інструкціями виконання яких забезпечує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника.

Робоча зона
ділянка робочого місця обмежений кутами огляду, амплітудою рухів людини і вибором їм (групою людей) пози в процесі роботи. Розрізняють Р. з. оптимальною, легкої та граничної досяжності.

Гранично допустиме значення шкідливого виробничого фактора
максимальний рівень величини шкідливого виробничого фактора, вплив якого при щоденній регламентованій тривалості протягом усього трудового стажу не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності, так і в наступний період життя, а також не робить несприятливого впливу на здоров'я потомства.

3.працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров'я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти та лікувально-профілактичне харчування. Видача вказаних продуктів є одним із заходів, що входять у систему організації охорони праці з метою захисту життя і здоров'я людини, збереження її працездатності на виробництві.

Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити. У трудовому законодавстві встановлена низка вимог, спрямованих на забезпечення цього положення:

а) не допускається компенсація вартості молока грошима. Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз'їзному характері роботи працівника (ст. 7 Закону України «Про охорону праці»). Умови виплати цієї компенсації передбачаються у колективному договорі

б) забороняється заміна молока іншими товарами і продуктами, крім рівноцінних йому — кефіру, кислого молока (кисляку), мацоні тощо

в) не дозволяється видача молока за одну або декілька змін наперед, аналогічно як і за попередні зміни

г) не дозволяється відпуск молока додому.

Роботодавець самостійно вирішує питання безплатного забезпечення працівників молоком та іншими рівноцінними продуктами, але з дотриманням умов, визначених у законодавстві як обов'язкові.

4.за рахунок замовника. Відповідно до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів сертифікат про проходження обов'язкового профілактичного наркологічного огляду, довідку щодо перебування на психіатричному обліку за місцем проживання оплачує водій.

1.1.Медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів
проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до
безпечного керування транспортними засобами.

2.9.Попередній медичний огляд проводиться за рахунок замовника.

1.3.Періодичному медичному огляду підлягають водії транспортних засобів
для підтвердження права на керування транспортним засобом відповідної
категорії або отримання права на керування транспортним засобом іншої категорії.

3.9.Періодичний медичний огляд водіїв транспортних засобів підприємств,
установ і організацій проводиться за рахунок коштів підприємства (установи,
організації).

З чого випливає, що медогляд перед надходженням на роботу оплачує водій, а щорічний (переодический) медогляд оплачує підприємство. Однак, отримання сертифікатів про психиотрическом і наркологічному огляді не входить у поняття "переодический медогляд"

Поиск по сайту: