Словник термінів та понять теми

Анімізм (від лат. аnimа – душа) – уявлення первісних людей про безсмертя душі й про можливість існування її окремо від тіла; наділення природних явищ людськими якостями.

Антропогенез – виникнення людини, процес виділення людини з тва-ринного світу, олюднення мавпи під впливом суспільної прак-тики.

Антропоморфізм – наділення явищ природи, тварин, предметів і фан-тастичних створінь людськими властивостями, а також уявлен-ня божества в образі людини.

Ареал – зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів.

Архетип (від гр. аrche – початок і typos – образ) – прообраз, первісна форма.

Генезис – походження, виникнення, процес утворення.

Гомо сапієнс – людина розумна.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Етимологія (від гр. etymos – справжній і lоgos – вчення) – розділ мовознавства, що вивчає походження слів. Народна етимологія – це намагання пояснити ту чи іншу назву за звуковою її подібністю до іншого, вже відомого слова.

Етногенез – походження народів як історико-етнічних спільнот.

Ідеографія (від гр. idea – поняття, ідея і grapho – пишу) – система письма, яка складається з ідеограм. Останні позначають зміст, суть слова, є його умовним знаком. У деяких народів ідеографія існує й досі, наприклад, китайське письмо. Досить досконалими ідеограмами є сучасні цифри і арифметичні знаки.

Інцест – одруження безпосередніх родичів (батько–дочка, мати–син,

брат–сестра). Культурогенез – виникнення культури.

Магія (від грецьк. «mageia» – чародійність) – віра в надприродну мож-ливість впливу практичної дії людини на об’єктивну дійсність; ряд символічних дій та ритуалів із заклинаннями і обрядами.

Матріархат – форма первіснообщинного суспільства, в якому ро-дові групи утворювалися на основі спорідненості за жіночою (материнською) лінією з провідним становищем жінки у господарськомуі суспільному житті.

Мезоліт – епоха кам’яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом. За мезоліту поширюються лук, стріли, плоскі гар-пуни з рогу благородного оленя.

Міф – давнє уявлення народів про походження життя на Землі та явищ природи, про легендарних героїв, богів, про щось фанта-стичне, вигадане, неіснуюче.

Міфологія – форма суспільної свідомості, що несе в собі узагальнене та водночас персоніфіковане уявлення народів про світ речей та явищ. Відзначається нерозчленованістю світу реальності та уяви і реалізується в ритуалах і магії.

Моногамія – одношлюбність.

Неоліт – новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби. В ціло-му неоліт датується періодом від VI до II тис. до н.е., хоча у деяких районах – на Близькому та Середньому Сході, в Індії та Китаї – неоліт тривав лише до початку IV тис. до н.е.

Ойкумена – заселена людьми земля.

Палеоліт – давній кам’яний вік, перша, раніша епоха кам’яної доби. Датується від виникнення людини до 10 тис. років тому.

Петрогліфи – стародавні зображення на скелях, каменях, стінах пе-чер тварин, птахів, людей, знаків.

Піктографія – один з перших видів писемності – зображення пред-метів, явищ і подій за допомогою умовних знаків, малюнків. Полігамія – багатошлюбність.

Проміскуїтет (від лат. рromiscuus – змішаний, спільний) – термін для позначення нічим не обмежених статевих відносин, невпо-рядковані шлюбні відносини між чоловіками і жінками.

Ритуал – особлива програма поведінки, в якій актуалізується зв’я-зок колективу з минулими нормами життя предків.

Соціогенез – виникнення суспільства.

Табу – у первісних народів заборона певних слів, дій, предметів, по-рушення якої нібито неминуче спричиняє тяжке покарання, щось заборонене, чого не можна торкатися.

Тотем – тварина, рослина, інколи неживий предмет або явище при-роди, які були об’єктом поклоніння роду або племені та їхнім охоронцем; герб племені із зображенням тотема.

Тотемізм – віра в існування прабатька окремого роду, людини – пев-ної тварини, рослини; культ тварин і рослин.

Фетиш – неживий предмет, який, за уявленнями віруючих, наділе-ний надзвичайною, чудодійною силою і служить об’єктом обо-жнення; об’єкт сліпого поклоніння; річ або людина, перед якою сліпо схиляються.

Фетишизм (від франц. «fetiche» – ідол, талісман) – віра в надпри-родні властивості матеріальних предметів, як природних, так і зроблених людиною.

Фонографія (від грецьк. «рhone» – голос, «grafo» – пишу) – система письма, яка складається із знаків (фонограм). Вони означають звукові елементи слова, тобто склади або звуки (фонеми). Є два різновиди фонографії – складове письмо (наприклад індійське) і буквене (наприклад українське).

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Поиск по сайту: