АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Уявлення речей як поняття про дії(Ч.Пірс)

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. IV. Основні поняття і визначення,
  4. VІІ.Оперування поняттями
  5. Аварійний комісар: поняття, функції.
  6. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  9. Адміністративні стягнення: поняття і види
  10. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  11. Апам'ятовуючі пристрої комп'ютера. Поняття внутрішньої та зовнішньої пам'яті
  12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Класифікуючий вплив усвідомлення проблеми.

Усвідомлена та осмислена проблема визначає коло властивостей, якими людина має цікавитися, вважати для себе істотними, обґрунтовано залишаючи інші поза своєю увагою як другорядні. Тобто усвідомлене відношення стає інструментом визначеної дії уяви, уваги, розуму. Відповідно, в теорії наукового пізнання лише та людина або група, яка усвідомлює своє незнання може називатися суб'єктом пізнання.

Формування уявлення про наявні окремі властивості речей, на основі рефлексії відношення суб'єкта до об'єкта, може супроводжуватися визначенням в межах різних існувань окремих частин, що визначені суб'єктом як пов'язані з усвідомленими проблемами. Відбувається предметизація.

Предметом наукового пізнання називають властивості, відношення, процеси виокремлені суб'єктом пізнання за допомогою принципів

 

Суперечність як усвідомлений зміст незнання

В теорії наукового пізнання використання змістовно поняття “знання”, “нове знання” має враховувати не практичне відношення до дійсності, а існування системи уявлень, в межах якої визначається наявність раніше невідомого, недослідженого, об'єктивного. Нове знання - це не окреме уявлення чи поняття про одиничне існування, а таке, яке займає своє місце в системі знання. За інших обставин воно не буде знанням.

Знання (нове знання) виокремлюється на основі усвідомлення наявності знання про незнання. Усвідомленість незнання як різновид знання є необхідний, в гносеологічних ученнях, здебільшого ігнорований, етап, без якого неможливі розуміння, очевидність, що наявне уявлення (слово, повідомлення, подія, інформація, тощо) і є знання, а не “шум”. Тобто зв'язок між “старим” і “новим” знанням забезпечується єдністю змісту усвідомленого незнання (проблеми) з усвідомленим знанням як її вирішенням (подоланням незнання).

Відповідним чином в теорію наукового пізнання мають вноситися визначення основних складових процесу пізнання: суб'єкта, об'єкта, предмета.

Дотримуючи прийнятого визнання об'єктивності, як незалежного від свідомості та чуттєвого сприйняття існування, в межах теорії наукового пізнання може використовуватися наступне означення.

Об'єктом наукового пізнання є реальність, яка усвідомлена суб'єктом як об'єктивне джерело суперечностей.

Зазначені суперечності можуть усвідомлюватися в різних формах: знання про своє незнання; обґрунтована проблема; визначена задача; слушне питання. Тим самим, за умови дотримання запропонованого, маємо людину озброєну усвідомленням відношення існуючих знань до існуючої незалежно від них дійсності. Озброєність, у даному випадку, полягає в тому, що це відношення має феноменологічно та інтерсуб'єктивно визначений характер.

 

Уявлення речей як поняття про дії(Ч.Пірс)

В теоріїнауковогопізнаннявикористаннязмістовнопоняття “знання”, “новезнання” маєвраховувати не практичневідношення до дійсності, а існуваннясистемиуявлень, в межах якоївизначаєтьсянаявністьранішеневідомого, недослідженого, об'єктивного. Новезнання - це неокремеуявленнячипоняття про одиничнеіснування, а таке, яке займаєсвоємісце в системізнання. За іншихобставинвоно не буде знанням.

Знання (новезнання) виокремлюєтьсянаосновіусвідомленнянаявностізнання про незнання. Усвідомленістьнезнання як різновидзнання є необхідний, в гносеологічнихученнях, здебільшогоігнорований, етап, без якогонеможливірозуміння, очевидність, щонаявнеуявлення (слово, повідомлення, подія, інформація, тощо) і є знання, а не “шум”. Тобтозв'язокміж “старим” і “новим” знаннямзабезпечуєтьсяєдністюзмістуусвідомленогонезнання (проблеми) з усвідомленимзнанням як їївирішенням (подоланнямнезнання).

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)