Вірусологічний, біологічний, серологічний

2. тільки серологічний;

3. біологічний, вірусологічний.

4. серологічний, вірусологічний

5. тільки ПЛР

21. До бактеріологічних методів діагностики відноситься все крім:

1. гемокультура;

2. білікультура;

3. копрокультура;

4. товста крапля;

5. уринокультура.

22.Діагностика трихінельозу ґрунтується на:

1. овоскопії;

2. клінічній симптоматиці;

3. біопсії м'язів;

4. виявленні гіпереозинофілії;

5. УЗД, комп'ютерній томографії.

23. Збудник холери являє собою:

1. грампозитивний нерухомий вібріон;

2. грампозитивний рухомий вібріон;

3. грамнегативний рухомий вібріон;

4. грамнегативний нерухомий вібріон;

5. грамнегативна паличка.

24. Джерелом інфекції при сальмонельозі можуть бути:

1. Велика рогата худоба і птахи;

2.Собаки;

3. Кішки;

4. Кліщі;

5. Гризуни.

25. Локалізація шигел в організмі хворих шигельозом:

1. кров;

2. солітарні фолікули тонкої кишки;

3. просвіт тонкої кишки;

4. лімфа;

Слизова оболонка товстої кишки.

26. Найбільш характерні клінічні симптоми ботулізму:

1. гіперсалівація;

2. нудота, важкість в епігастрії;

3. розлади зору, ковтання;

4. блідість шкірних покривів;

5. тахікардія, підвищення артеріального тиску.

27. Trichocephalus trichiurus відносяться до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

28. Позитивною серологічною реакцією при гострих респіраторних захворюваннях слід вважати:

1. титр антитіл 1: 400 на 5-7 день хвороби;

2. підвищення титру антитіл не менше як в 4 рази при дослідженні парних сироваток;

3. підвищення титру антитіл в 2 рази при дослідженні;

4. підвищення титру антитіл в динаміці до 1: 320;

5. мінімальний титр антитіл 1: 200.

29. Збудник ботулізму відноситься до:

1. шигел;

2. клостридій;

3. сальмонел;

4. відріонів;

5. ешерихій.

30. Характерні зміни в загальному аналізі крові у хворих на кір:

1. лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво;

2. лейкопенія, лімфоцитоз;

3. лейкоцитоз, лімфомоноцитоз;

4. лейкоцитоз, лімфоцитоз, підвищене ШОЕ;

5. наявність атипових мононуклеарів.

31. Найбільш важливим засобом інтенсивної терапії хворих менінгококцемією, ускладненою інфекційно-токсичним шоком являються:

1. адреноміметичні середники;

2. антибіотики бактеріоцидної дії;

3. глюкокортикостероїди;

4. серцеві глікозиди;

5. діуретичні препарати.

32. При якому типу ГДН спостерігається інспіраторна задишка?

1. Нервово-паралітичному типі

2. Реструктивному типі

3. Дифузному типі

4. Змішаному типі

5. Обструктивному типі

33. Проявом цитолічного синдрому при вірусному гепатиті являється:

1. різке зростання гіпербілірубінемії;

2. підвищення вмісту фібриногену;

3. збільшення показника тимолової проби;

4. зростання активності аланін- та аспартатамінотрансферас;

5. більш як двократне підвищення показника лужної фосфотази

34. Який з перелічених противірусних препаратів слід застосувати в лікуванні хворого на ХГС:

1. Ацикловір

2. Азідотимідин

Рибавірин

4. Ремантадин

5. Валавір

35. Зміни в загальному аналізі крові на стадії СНІДу:

1. Лейкоцитоз;

2. Анеозинофілія;

3. Прискорена ШОЕ;

4. Лімфопенія;

5. Лейкопенія з лімфо- та моноцитозом.

36. В організм людини зі слиною комара при кровосмоктанні проникають наступні форми малярійного плазмодія:

1. овокінети;

2. зиготи;

3. ооцисти;

4. спорозоїд;

5. гамети.

37. Фактори передачі при опісторхозі:

1. немиті фрукти та овочі;

2. брудні руки;

3. недостатньо термічно оброблене м'ясо;

4. солена, в'ялена риба;

5. тушена риба.

38. Характерні клінічні симптоми ботулізму:

1. периферичні (в’ялі) паралічі;

2. гіперкінези;

3. висока температура тіла;

4. центральні (спастичні) паралічі;

5. коліт.

39. У хворих вірусним гепатитом уробілінурія появляється частіше:

1. за 1 тиждень до жовтяниці;

2. за 2-3 дні до жовтяниці;

3. за 2-3 тижні до жовтяниці;

4. одночасно із жовтяницею;

5. після появи жовтяниці.

40. Призначення глюкокортикоїдів при вірусному гепатиті найбільш доцільно при:

1. при середньо важкому протіканні вірусного гепатиту;

2. у випадку формування носійства антигену вірусного гепатиту В;

3. в прекоматозному стані гострої печінкової недостатності;

4. при безжовтушній формі вірусного гепатиту;

5. у випадках затяжного протікання вірусного гепатиту В із антигенемією.

41. Febris intermittens (переміжна) це:

1. чергуються періоди підвищеної температури з періодами нормальної або навіть значно зниженої;

2. немає закономірності в часі підвищення і спаду температури;

3. виникають добові коливання температури в межах 1-1,5^оС без зниження до норми;

4. добові коливання температури складають не більше ніж 0,5-1^оС;

5. ранкова температура вища за вечірню.

42. Цистецеркоз є ускладненням:

1. опісторхозу;

2. теніаринхозу;

3. токсокарозу;

4. теніозу;

5. усіх гельмінтозів.

43. Інкубаційний період при холері:

1. година;

2. від декількох годин до 3-5 днів;

3. в середньому 7-9 днів;

4. до 2-х тижнів.

44. Які збудники можуть викликати харчові токсикоінфекції?

1. Лептоспіри

2. Salmonella typhi

Поиск по сайту: