Типи сестринських втручань

Семестр 1. Практичне заняття 6.

ЧЕТВЕРТИЙ ТА П’ЯТИЙ ЕТАПИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАН

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ.. 1

Мета та структура ІV етапу.. 1

Типи сестринських втручань. 1

Типи потреб пацієнта в допомозі 2

Методи догляду.. 3

Стадії здійснення плану сестринських втручань. 3

П’ЯТИЙ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ.. 3

Мета та структура V етапу.. 3

Оцінка досягнутих результатів і прогресу в стані пацієнта.. 4

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ЗАПАМ'ЯТАТИ.. 6

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Мета та структура ІV етапу

Спланувавши заходи з догляду за пацієнтом, сестра їх виконує. Це буде четвертий етап сестринського процесу — здійснення плану сестринських втручань.

Мета етапу: забезпечення необхідного догляду за хворим, навчання пацієнта і за потреби членів його сім'ї.

На цьому етапі проводиться і коригування плану, якщо змінюється стан пацієнта і поставлена мета досягнута чи, навпаки, не досягнута.

Під час реалізації медсестринських втручань необхідно координувати дії медсестри з діями інших медичних працівників, пацієнта і його родичів, враховуючи їх плани і можливості. Можливість пацієнта чи членів його родини брати участь у процесі догляду — головний компонент моделі медсестринської справи, запропонованої В Хендерсон.

Структура IV етапу медсестринського процесу

Типи сестринських втручань

Незалежне сестринське втручання передбачає дії, що здійснює медична сестра за власною ініціативою без вказівок лікаря. Наприклад, навчання пацієнта навичкам самодогляду, навчання членів сім'ї елементам догляду за пацієнтом, розслаблюючий масаж, поради пацієнту щодо його здоров'я, організація дозвілля пацієнта тощо.

Залежне сестринське втручання виконують на підставі письмових розпоряджень лікаря і під його спостереженням. Наприклад, виконання ін'єкцій, підготовка пацієнта до діагностичного обстеження. Тут медсестра виступає в ролі сестри-виконавця. Але за сучасними вимогами медична сестра повинна виконувати призначення лікаря не автоматично, а продумано. У разі появи сумнівів щодо ефективності виконання того чи іншого призначення необхідно додатково проконсультуватись із лікарем, а іноді конкретно звернути увагу лікаря на недоцільність відповідного призначення. Справа в тому, що лікар може втомитися, у нього може знизитися увага, нарешті, через ряд об'єктивних або суб'єктивних причин він може припуститися помилки. Тому в інтересах безпеки медичної допомоги для пацієнта медична сестра повинна знати і вміти уточнити необхідність тих або інших призначень, слушність дозувань лікарських засобів тощо. Необхідно пам'ятати, що медична сестра, яка виконує неправильне чи непотрібне розпорядження, професійно некомпетентна є так само відповідальною за наслідки помилки, як і той, хто зробив це призначення.

Взаємозалежне сестринське втручання передбачає спільні дії медичної сестри і лікаря та інших фахівців (фізіотерапевта, дієтолога, інструктора з лікувальної фізкультури, працівника соціальної допомоги). Відповідальність медичної сестри однаково важлива для всіх втручань.

Медсестра більше за всіх працює з пацієнтом, виконуючи як залежну, так і незалежну функції, тому саме їй слід відвести роль координатора дій з іншими людьми. Наприклад, лікар дозволив пацієнтові сідати лише тричі на день протягом нетривалого часу. Краще, якщо медсестра і пацієнт спільно вирішать, що цей час слід поєднати зі сніданком, обідом, вечерею. Це буде правильним рішенням: пацієнт зможе самостійно їсти, сидячи у ліжку. Цей приклад наочно демонструє партнерство (медсестра — пацієнт) у прийнятті рішень. І, як правило, людина адекватно реагує на активне залучення н до процесу догляду.

Поиск по сайту: