Колообіг вуглецю (карбону)

Вуглець є одним з найнеобхідніших для життя компонентів. До складу органічної речо­вини він включається в процесі фотосинтезу (рис.14). Потім основна його маса надто­ди­ть в харчові ланцюги тварин і накопичується в їх тілах у вигляді різного роду вугле­водів.

Рис.14

Головну роль в колообізі вугле­цю відіграють атмос­фер­­ний і гідро­сфер­ний фонди СО2. Ці фонди поповню­ю­ться при диханні рос­лин і тварин, а та­кож при розкла­дан­ні мерт­­вої орга­ніки.

Деяка частина вуг­ле­­цю вислизає з колообігу в захоронення. Однак людина останнім часом досить успіш­но роз­робляє ці захоронення, повертаючи в колообіг життя вуглець та інші важливі для життя елементи, накопичені за мільйони років. Хоча це призводить до ряду негативних для нас наслідків, але хтозна, може бути саме цю місію ми повинні були виконати для біосфери. Наприклад відомо, що із збільшенням вмісту СО₂ і зниженням вмісту О₂ в атмосфері збільшується інтенсивність фотосинтезу. Можливо після того, як ми очистимо планету від сучасних форм життя (в тому числі і від своєї присутності на ній), почнеться бурхливий етап розвитку нових більш досконалих форм, які зараз не можуть витримати конкуренції. Адже була ж колись епоха анаеробного життя на землі. "Неприємним" продуктом їхньої життєдіяльності був кисень, накопичення якого практично погубило цю форму життя. Тепер її сліди можна виявити лише в надрах боліт, та в глибоководних западинах. Але зате було дано початок новим більш досконалим аеробним організмам, які навчилися "ней­­тра­лізовувати" кисень і навіть використовувати його хімічну активність для отри­ман­ня вільної енергії. Фотосинтезуючий зелений пояс і карбонатна система моря підтримують постійний рівень СО₂ в атмосфері. Але за останні 100 років вміст СО₂ постійно зростає через нові антропогенні надходження і зведення лісів. Вважають, що на початку промислової революції (1800 р.) в атмосфері Землі було присутнє близько 0.029% CO₂. У 1958 р., коли були проведені перші точні виміри, - 0.0315%, в 1980 - 0.0335%. Коли доіндустріальний рівень буде перевищений удвічі (2050 р.), очікується підвищення температури в середньому на 1.5-4.5 градуса. Це пов'язано в першу чергу з парниковим ефектом, до якого призводить підвищений вміст вуглекислого газу в атмосфері. Якщо в 20-му столітті рівень моря піднявся на 12 см, то в 21-м столітті нас може очікувати порушення ста біль­ності полярних крижаних шапок, що призведе до їх танення і катастрофічного підйому рівня світового океану. За деякими прогнозами у 2050 році під водою може опинитися Нью-Йорк і велика частина Західної Європи.

На тлі цього відбувається втрата вуглекислоти з ґрунтового фонду, що викликано окисленням гумусу в ґрунті після знищення лісів при подальшому використанні цих земель для сільського господарства або будівництва міст.

Поиск по сайту: