Забруднення повітря

Оксиди азоту (N₂O і NO₂) і сірки (SO₂) на відміну від нітратів і сульфатів токсичні. Спалювання палива збільшило вміст цих сполук понад гранично допустимі концентрації (ГДК). Ці оксиди, наприклад, становлять близько третини промислових забруднень повітря над США.

Особливо шкідливий двоокис сірки. Він шкідливий для фотосинтезу. Він також реагує з водяною парою і утворює краплі слабкої сірчаної кислоти, яка випадає на землю кислотними дощами. Високі труби ТЕЦ зменшили місцеве забруднення повітря, але погіршили загальне положення, оскільки оксиди довше залишаються в шарі хмар і утворюється більше кислоти.

Окисли азоту подразнюють дихальні органи вищих тварин. Хімічні реакції з іншими забруднювачами обумовлюють синергетичний ефект (загальний вплив продуктів реакції більше сумарного впливу кожного з реагуючих речовин). Так під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця NO₂ вступає в реакцію з продуктами неповного згорання вуглеводнів, в результаті виникає фотохімічний смог.

Шляхи повернення елементів в колообіг.

Можна виділити кілька шляхів повернення елементів у колообіг:

1) через мікробне розкладання;

2) через екскременти тварин;

3) прямою передачею від рослини до рослини в симбіозі;

4) фізичними процесами (блискавка, іонізація і т.п.);

5) за рахунок енергії палива (наприклад при промисловій фіксації азоту);

6) автоліз (саморозчинення) - вивільнення поживних речовин із залишків рослин і екскрементів без участі мікроорганізмів.

Якщо не руйнувати природні механізми рециркуляції і не отруювати їх, то вони в основному мимовільно реалізують повернення в колообіг води та елементів живлення. На жаль людина так прискорює рух багатьох речовин, що колообіги стають недосконалими або процес втрачає циклічність: в одних місцях виникає нстача, а в інших - надлишок якихось речовин. Крім того, людина вилучає з колообігу багато елементів, пов'язуючи їх у таких речовинах, для яких в природі відсутні деструктори, тому вона змушена сам бути деструктором цих речовин. Тому однією з основних цілей суспільства має стати повернення речовини в круговорот.

Література, рекомендована для поглибленого вивчення:

1. Одум Ю. Экология: В 2-х т. Пер. с англ. - М.: Мир, 1986.- 376с., ил.

2. Воронков Н.А. Основы общей экологии: Учебное пособие для студентов вузов и учителей.- М.: Агар, 1997.- 87с.

3. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы) - М.: Журнал “Россия Молодая”, 1994 - 367с.

4. Кормилицин В.И. Цицкишвили М.С., Яламов Ю.И. Основы экологии. Учебное пособие. М.: МПУ, 1997.368с.

5. Научная мысль, как планетарное явление/ В.И.Вернадский.- М.: Наука, 1991.- 271с.

6. Экология. Учебное пособие. - М.: Знание, 1997. - 288с.

7. Общая биология. Учеб.для 10-11 кл.сред.шк. Ю.И.Полянский, А.Д.Браун, Н.М.Верзилин и др.; Под ред. Ю.И.Полянского.- 23-е изд.-М.: Просвещение, 1993,- 287с., ил.

8. Адабашев И.И. Мировые загадки сегодня. - М.: Политиздат, 1969г., 320с.

9. Кибернетика и ноосфера.- М.: Наука, 1986.- 160с., ил.- (Серия “Кибернетика - неограниченные возможности и возможные ограничения”).

Поиск по сайту: