 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Морфологiчнi особливостi готської мови
|
Читайте также: |
В готській мовi добре збереглися архаїчнi риси германської морфологiчної системи. Згадаємо основнi з них:
· триморфемна структура слова, яка легко визначається в змiнюваних словах;
· чергування голосного основи по аблауту при вiдмiнюваннi iменникiв;
· синтетичнi форми пасивного стану (медiопасив);
· клас редуплiкованих дiєслiв (VII клас сильних дiєслiв);
· категорiя двоїни у дiєсловах i особових займенниках.
Але в готськiй мовi вже є тенденцiї, якi характернi для спiльного напрямку розвитку германських мов: редукцiя голосних в ненаголошених складах, замiна триморфемної структури слова двоморфемною (основа/корiнь + закiнчення).
Основнi типи вiдмiнювання i дiєвiдмiнювання з необхiдними пояснюваннями наведенi в таблицях.
Вiдмiнювання iменникiв
Основи на голосний
Основи на -a- (-ja-, -wa-) Основи на –o-
| -a- | -ja- | -wa- | -o- | -jo- | |||
| чол.р. | сер.р. | чол.р. | сер.р. | сер.р | ж.р. | ж.р. | |
| Одн. Наз.dags Род. dagis Дав. daga Знах.dag “день” | waúrd waúrdis waúrda waúrd “слово” | harjis harjis harja hari “вiйско” | kuni kunijs kunja kuni “рiд” | kniu kniwis kniwa kniu “колiно” | giba dibōs gibai giba “дар” | bandi bandjōs bandai bandja “кайдани” | |
| Множ. Наз. dagōs Род. dagē Дав. dagam Знах.dagans | waúrda waúrdē waúrdam waúrda | harjōs harjē harjam harjans | kunja kunjē kunjam kunja | kniwa kniwē kniwam kniwa | gibōs gibō gibōm gibōs | bandjōs bandjō bandjōm bandjōs | |
| Основи на -i- | Основи на -u- | Кореневi основи | |||||
| чол.р. | ж.р. | чол.р | ж.р. | сер.р. | ж.р. | ж.р. | |
| Одн. Наз. gast Род. gastis Дав. gasta Знах.gast “гiсть” | ansts anstais anstai anst “милiсть”, | sunus sunaus sunau sunu “син” | handus handaus handau handu “рука” | faíhu faíhaus faíhau faíhu худоба” | baúrgs baúrgs baúrg baúrg “городи-ще” | manna mans mann mannan “людина” | |
| Множ. Наз. gasteis Род. gastē Дав. gastim Знах. gastins | ansteis anstē anstim anstins | sunjus suniwē sunum sununs | handjus handiwē handum handuns | baúrgs baúrgē baúrgim baúrgs | mans, mannans manne mannam mans, mannans | ||
Основи на приголосний
| Основи на -n- | Основи на -r- | Основи на -nd- | |||
| -in/an- чол.р. сер.р. | -ōn- ж.р. | -ein- ж.р. | чол., ж.р. | чол.р. | |
| Одн. Наз.guma Род.gumins Дав.gumin Знах.guman “людина” | haírto haírtins haírtin haírtō “серце” | tuggō tuggōns tuggōn tuggōn “язик” | managei manageins managein managein “натовп” | brōþar brōþrs brōþr brōþar “брат” | frijōnds frijōndis frijōnd frijōnd “друг” |
| Множ. Наз.gumans Род.gumanē Дав.gumam Знах.gumans | haírtōna haírtanē haírtam haírtōna | tuggōns tuggōnō tuggōm tuggōns | manageins manageinō manageim manageins | brōþrjus brōþrē brōþrum brōþruns | frijōnds frijōndē frijōndam friōnds |
Примiтки:
1. В основах на -i-, -u- вiдбувається чергування голосного основи по аблауту.
2. В кореневих основах вiдмiнкове закiнчення додається безпосередньо до основи, яка збігається з коренем.
3. Основи на -n- мають кiлька рiзновидiв в залежностi вiд голосного основи, який передує носовому.
Прикметники
| Закiнчення iменникiв | Слабка вiдмiна прикметникiв | ||||
| чол.р. | сер.р. | ж.р. | чол.р. | сер.р. | ж.р. |
| Одн. Наз. -a Род. -ins Дав. -in Знах. -an | -ō -ins -in -ō | -ō -ōns -ōn -ōn | “слiпий” blinda blindins blindin blindan | blindō blindins blindin blindō | blindō blindōns blindōn blindōn |
| Множ. Наз. -ans Род. -anē Дав. -am Знах. -ans | -ōna -anē am -ōna | -ōns -ōnō -ōm -ōns | blindans blindanē blindam blindans | blindōna blindanē blindam blindōna | blindōns blindōnō blindōm blindōns |
| Вiдмiнювання вказiвних займенникiв | Сильна вiдмiна прикметникiв | ||||
| чол.р. | сер.р. | ж.р. | чол.р. | сер.р. | ж.р. |
| Одн. Наз. sa Род þis Дав. þamma Знах. þana | þata þis þamma þata | sō þizōs þizai þō | blinds blindis blindamma blindana | blind,blindata blindis blindamma blind,blindata | blinda blindaizōs blindai blinda |
| Множ. Наз. þai Род. þizē Дав. þaim Знах. þans | þō þizē þaim þō | þōs þizō þaim þōs | blindai blindaizē blindaim blindans | blinda blindaizē blindaim blinda | blindōs blindaizō blindaim blindōs |
Займенники
| Особовi займенники 1 i 2 особи | Зворотний займенник | Особовi займенники 3 особи | ||||
| Однина | Двоїна | Множина | чол.р. | сер.р. | ж.р. | |
| 1 особа | 3 особа | |||||
| Наз. ik “я” Род. meina Дав. mis Знах. mik | wit “ми обидва” ugkara ugkis ugkis | weis “ми” unsara uns,unsis uns,unsis | seina “себе” sis sik | is “вiн” is imma ina | ita “воно” is imma ita | si “вона” izos izai ija |
| 2 особа | Множина | |||||
| Наз.þu“ти” Род. þeina Дав.þus Знах. þuk | jut “ви обидва” igqara igqis igqis | jus “ви” izwara izwis izwis | - - - - | eis izē im ins | ija izē im ija | ijōs izō im ijōs |
Дiєслово
| Основнi форми сильних дiєслiв | ||||
| Клас | Iнфiнiтив | Минулий час однина | Минулий час множина | Дiєприк метник |
| I | greipan “хапати” | graip | gripum | gripans |
| II | biugan “зв’язувати” | baug | bugum | bugans |
| III | bindan “в’язати” | band | bundum | bundans |
| IV | niman “брати” | nam | nēmum | numans |
| V | qiþan “сказати” | qaþ | qēþum | qiþans |
| VI | slahan “бити” | slōh | slōhum | slahans |
| VII | haitan “називатися” lētan “залишатися” | haíhait laílōt | haíhaіtum laílōtum | haitans lētans |
| Основнi форми слабких дiєслiв | ||||
| Клас | Iнфiнiтив | Минулий час однина | Минулий час множина | Дiєприк метник |
| I | satjan “саджати” | satida | satidēdum | satiþs |
| II | salbōn “мастити” | salbōda | salbōdēdum | salbōþs |
| III | haban “мати” | habaida | habaidēdum | habaiþs |
| IV | fullnan “наповнитися” | fullnōda | fullnōdēdum | - |
| Претерито-презентнi дiєслова | ||||||
| Їх форми теперiшнього часу є формами минулого часу сильних дiєслiв, тому за характером чергування голосного кореня вони групуються в такi ж ряди аблауту, що i сильнi дiєслова | ||||||
| Тепер.ч.одн. | Тепер.ч.множ. | Мин.ч.однини | Мин.ч.множ. | Дiєприк метник II | ||
| I клас | ||||||
| 1.wait “я знаю” | witun | wissa | wissēdun | - | ||
| 2.lais “я знаю” | - | - | - | - | ||
| 3.áih “я маю” | aigum | áihta | aihtēdun | - | ||
| II клас | ||||||
| 4.daug “годитися” | - | - | - | - | ||
| III клас | ||||||
| 5.kann “я знаю” | kunnun | kunþa | kunþēdun | kunþs | ||
| 6. þarf “я бiдую” | þaúrbun | þaúrfta | - | þaúrfts | ||
| 7.(ga)dazs”я наважуюсь | (ga)daúrsum | (ga)daúrsta | (ga)daurstēdun | |||
| IV клас | ||||||
| 8.man “я думаю” | munuþ | munda | mundēdun | munds | ||
| 9.skal “я повинен” | skulun | skulda | skuldēdun | skulds | ||
| 10.(ga)nah “досить” | - | - | - | (bi)naúht | ||
| V клас | ||||||
| 11.mag “я можу” | magum | mahta | mahtēdun | mahts | ||
| VI клас | ||||||
| 12.(ga)mōt “”має мiсце” | - | - | (ga)mōstēdun | - | ||
| 13. ōg “я боюсь” | - | ōhta | ōhtēdun | - | ||
| П р и м i т к а: В дiєсловах aih-aigum, mag-magum чергування голосного в однині не вiдбувається. | ||||||
Поиск по сайту: