Тема, iдея та художньо-композицiйнi особливостi твору

Тема: зображення боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.

Ідея: заклик до знищення соціального та національного гноблення
Головна думка: "Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слав’янськая земля"

Поема складається із вступу, 11-ти основних розділів, «Епілогу», прозової передмови і «Приписів». Вступ і «Епілог» є композиційним обрамленням поеми. У вступі поет декларує свій ідейний задум — оспівати гайдамаків. Тут він утверджує ідею народності літератури і право українського письменства на існування та розвиток.

Кожен розділ поеми сповнений драматичного напружененя. На відміну від багатьох тогочасних драматичних поем, у Шевченка, як і в письменників-декабристів, як і в Олександра Пушкіна, романтична лінія на другому плані. Поет докладно вмотивовує події Коліївщини як великого народно-визвольного руху. Гайдамаки виступають у поемі, вперше в світовій літературі, справжніми творцями історії. Це найповніше розкривається в розділах «Треті півні», «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці», «Гонта в Умані» та інших. Шевченко майстерно зобразив картини передгроззя, наростання народного гніву. Напруженість збільшується з кожним розділом, швидка зміна подій створює відчуття руху. Події подано в широкому епічному плані.

У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми.

Розвиток сюжетних ліній часто переривається ліричними відступами й пейзажами в романтичному дусі. Характери розкриваються в складних життєвих конфліктах. У Яреми почуття помсти за свої наймитські кривди посилюється звісткою про драматичну долю його нареченої — Оксани. Глибокого трагізму й художньої сили сповнений розділ про те, що Іван Гонта в ім'я присяги вбив своїх дітей.

Логічним завершенням основної сюжетної лінії є зображення гайдамацького повстання — «Епілог», в якому розповідається про поразку повстання.

«Епілог» перейнятий сумним настроєм, характерним і для народних пісень про Коліївщину.

Тема твору – зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування на Правобережній Україні.

Ідея твору – звеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

Жанр твору – героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.

Слайд «Особливості сюжетно-композиційноїструктурипоеми». У поемі два вступи (лірико-філософський) та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінцітвору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).

Композиційні особливості: вставні пісні, ліричні відступи, автор – співучасник зображуваних подій, відсутність розв’язки.
У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми.

Особливості сюжету:
-експозиція: політична ситуація у Польській державі, розгул конфедератів; Ярема наймитує у Лейби;
-зав’язка: освячення ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде у гайдамаки;
-кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
-епілог: повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточне приборкання України.

Сюжет твору динамічний, вражають описи розправи конфедератів над титарем, вбивство Гонтою власнихсинів, освячення ножів «против ночі Маковія» та клятва мститися ними. Гайдамацька помста у зображенні автора подана гіперболізовано.

Поиск по сайту: