|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Політичний розвиток незалежної УкраїниКлючовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової. Поряд із цим необхідно було створювати управлінські структури на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Ці завдання на теперішній день загалом реалізовані, хоча залишилися певні проблеми. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, що забезпечує правову базу перетворень. Однак чимало з прийнятих парламентом законів і постанов не діє через відсутність чи недосконалість конкретного механізму реалізації, контролю за їх виконанням Немало проблем існує і в роботі органів виконавчої влади (найвищий орган — Кабінет Міністрів України; центральні органи — міністерства, державні комітети і відомства; в областях, містах, районах — державні адміністрації). Новим явищем у діяльності Кабінету Міністрів України стало створення у 2001 р. коаліційного уряду на партійній основі. Триває процес формування й утвердження судової влади України, що представлена Конституційним Судом, Верховним Судом, загальними, арбітражними та військовими судами Главою держави е Президент України. Першим Президентом незалежної України став Л.Кравчук (1991 — 1994рр.)- Його змінив Л. Кучма (1994— 2005 рр.), теперішнім Президентом України обрано В. Ющенка. Прийняття Конституції України у 1996 році завершило період державного становлення, закріпило правові основи незалежності України. У процесі державотворення в Україні постав інститут президентства, створено Конституційний суд, запроваджено нові органи державної виконавчої влади, реорганізовано центральні органи влади, внесено відповідні зміни в діяльність силових структур та в систему судової влади, розроблено нову систему місцевого самоврядування. Політичний розвиток України характеризувався у 1994-2005рр. з одного боку розвитком демократії, а з іншого формуванням авторитарної моделі державності, коли Президент намагався зосередити якомога більше владних повноважень у своїх руках, користуючись при цьому обмеженням свободи слова і цензурою, що особливо яскраво виявилося підчас президентських виборів 2004 р. Важливим елементом політичного життя України є Верховна Рада, досліджуючи її діяльність за останні чотири роки можна простежити шляхи запровадження рішень референдуму 2000 р., за яким передбачалося скорочення кількості депутатів, перехід до двопалатного парламенту, ліквідація депутатської недоторканності, право Президента на розпуск парламенту. Зимою-весною 2001 року Україну охопила політична криза, пов’язана з вбивством опозиційного журналіста Г.Гонгадзе. Опозиція організувала масові акції протесту в рамках акції “Україна без Кучми!” з грудня 2000 р., які 9 березня 2001 року завершились сутичками з міліцією. Наприкінці весни наступ опозиції пішов на спад, владі вдалося подолати кризу. У 2001 р. після відправлення В. Ющенка, прем’єр-міністра у відставку відбулося перегрупування опозиційних сил і створення опозиційних передвиборчих блоків “Наша Україна”, “Блок Юлії Тимошенко”, яким вдалося пройти у парламент на виборах 2002 року.
Конституція України 1996 р. закріпила перші здобутки демократизації освіти в нових суспільно-економічних умовах. Повна загальна середня освіта визначалася в ній не тільки гарантованою, але й обов'язковою. Закон "Про загальну середню освіту" встановлює верхній норматив наповнюваності класів - 30 учнів. У ньому є спеціальні статті щодо соціального захисту учнів, охорони та зміцнення їхнього здоров'я. Формулюються вимоги до керівників і працівників загальноосвітніх навчальних закладів, передусім щодо їх професійних якостей. Визначаються державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної середньої освіти. Відповідні державні стандарти по всіх освітніх напрямах підлягають затвердженню Кабінетом міністрів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |