Підпис викладача__________________________________________

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

Центр післядипломної освіти

Індивідуальна робота

Варіант № 14

Реєстраційний №_________

Курс______________ І_ ______________________________________________

Шифр групи ______ ФПО-11-1________________________________________

Слухач ________________ Миронова Ольга Юріївна ____________

/Прізвище, ім’я, по батькові/

Дисципліна______ Безпека життєдільності __

Дата реєстрації______________________________________________________

Дата повернення викладачем_______________________________

Оцінка____________________________________________________________

/Зараховано, незараховано/

Підпис викладача__________________________________________

Варіант №14

Оцінка інженерного захисту об’єкта.

Зміст

Вступ

1. Ступені руйнування

2. Інженерний захист та його оцінка

3. Оцінка захисних споруд за місткістю

4. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями

5. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Висновки

Бібліографічний список

Вступ

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об'єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

1. Ступені руйнування

Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення віднов-лювальних робіт.

Повне руйнування — руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування — руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування — руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей — здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди після капітального ремонту,

Слабке руйнування — руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

2. Інженерний захист та його оцінка

Інженерний захист працівників об’єкта – це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів. Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва і обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта і вимог будівельних норм і правил.

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити надійний захист людей, що можливо при виконані наступних умов:

- загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

- захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

- системи життєзабезпечення захищених споруд забезпечують життєдіяльність персоналу протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах;

- розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє людям укритися за сигналом ЦО у встановлені строки.

- На основі оцінки інженерного захисту визначаються заходи, спрямовані на підвищення надійності заходу персоналу об’єкта від уражаючих факторів, а відповідно, і на підвищення стійкості функціонування об’єкта в умовах виникнення НС.

Для оцінки інженерного захисту працівників в умовах радіаційного забруднення необхідні наступні вигідні дані:

1. Відстань до місця можливого ядерного вибуду, L, км.

2. Потужність ядерного вибуху, кт, і вид вибуху.

3. Дані про середній вітер: Vсв - швидкість середнього вітру, який панує в даному районі розташування об’єкта, км/год; напрямок середнього вітру (приймається найнесприятливіший – в напрямку об’єкта).

4. Кліматичні умови району розташування об’єкта (кліматична зона) І, ІІ, ІІІ, ІV).

5. Загальна кількість працівників, що підлягають укриттю.

6. Кількість працівників в підрозділам підприємства та їх віддалення від захисних споруд.

7. Характеристики захисних споруд: розташування захисних споруд на об’єкті; типи захисних споруд (сховище, ПРУ); надлишковий тиск, який витримують конструкції споруд; коефіцієнт послаблення радіації (Кпосл) огороджувальними конструкціями споруд або матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття; основні і допоміжні приміщення, їх розміри (площа і висота); тип і склад елементів системи по вітропостачання; об’єм резервних ємностей систем водопостачання та каналізації; елементи санітарно-технічних пристроїв.

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта здійснюється в наступній послідовності.

3. Оцінка захисних споруд за місткістю.

Місткість захисних споруд об’єкта визначається у відповідності з нормами об’ємно-планувальних рішень. За кількістю місць оцінюється можливість укриття працівників у найбільшій працюючій зміні.

Послідовність оцінки:

1. Виявляється наявність основних і допоміжних приміщень і відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.

2. Розраховується кількість місць (М) з урахуванням норм на одну людину: S1=0,5 м2/люд. за наявності в захисній споруді двоярусних нар, S1=0,4 м2/люд. за наявності триярусних нар (для приміщень висотою 2,9 м і більше):

М=Sn/S1

Де Sn – площа приміщень для укриття, м2,

S1 – площа приміщень на 1 людину, м2.

3. Перевіряється відповідність об’єму приміщень в зоні герметизації встановленій нормі на одну людину (не менше 1,5 м3/люд.)

Для цього розраховується об’єм всіх приміщень в зоні герметизації Vо (крім приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер):

Vо = Sо. h

До h – висота приміщень, м;

Sо – загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації, м2.

Далі визначається об’єм приміщення, що припадає на одну людину:

V1=V0/М

Якщо V1 1,5 м3/люд., то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість захисної споруди.

4. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за місткістю (можливість укриття працюючого персоналу), - коефіцієнт місткості:

Км = М/Н,

Де М – загальна кількість місць в захисній споруді;

Н – чисельність найбільшої працюючої зміни, ч.

За результатами розрахунків робиться висновок про можливість укриття працівників об’єкта. Перевіряється наявність у сховищі необхідної кількості нар і відповідність їх місткості сховища. Кількість нар повинна бути: при установці двоярусних нар (одні нари довжиною 1280 см забезпечують 4 місця для сидіння, 1 – для лежання) Н=М/5; при установці триярусних нар (4 місця для сидіння, 2 – для лежання) Н=М/6.

4. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями.

На цьому етапі визначаються захисні властивості захищених споруд і оцінюється можливість надійного захисту людей від впливу надлишкового тиску та іонізуючих випромінювань.

Послідовність оцінки:

1. Визначаються захисні властивості щодо ударної хвилі – надлишковий тиск ( РФ.max., на який розраховані елементи конструкцій захисної споруди РФ.max. приймається з характеристики захисної споруди).

2. Визначаються захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань – коефіцієнт послаблення радіації (К посл.).

Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань також можуть бути наведені в характеристиці сховища, ПРУ або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, тоді розрахунок проводиться за радіоактивним забрудненням і проникаючою радіацією окремо за формулою:

Кпосл.зах. = Кр 2 hi/di,

Де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища;

n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища;

hi – товщина і-го захисного шару, см;

di – товщина шару половинного послаблення.

3. Визначаються потрібні захисні властивості захисних споруд Рф.потр. і Кпол.потр. Потрібна міцність захисної споруди щодо уданої хвилі Рф.потр. відповідає максимальному значенню надлишкового тиску, що очіується на об’єкті, тобто Рф.max. = Рф.потр. і визначається розрахунковим шляхом.

Для цього знаходять мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху: Rx=Rr-Гвідх.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації від радіактивного забруднення знаходиться за формулою:

Кпосл.Рзпотр.=ДРЗmax/50=5P1max (tпоч. – tk)/50

Де ДРзmax – максимальна доза радіації на відкритій зоні за 4 доби;

P1max – максимальний рівень радіації на 1 год. Після вибуху, що очікується на об’єкті, tпоч. – час початку забруднення території об’єкта відносно вибуху, визначається за формулою

tпоч. = Rx/Vсв + tвип.

де tвип. – час випадання радіоактивних речовин (в середньому приймається tвип. = 1 год.)

tк – час закінчення опромінення, tк + tпоч.+96 год.

4. Вибираються захисні споруд, у яких захищені властивості не нижчі від потрібних.

Визначається показник, що характеризує захисні споруди об’єкта за захисними властивостями: Кз.п = Nз.п/N

Nз.п – кількість людей, що будуть укриті в захисних спорудах із захищеними властивостями, не нижчими від потрібних;

N – чисельність персоналу. Що підлягає укриттю.

У висновках вказується, які сховища не відповідають вимогам стосовно захисних властивостей і які заходи необхідно провести для підвищення їх захисних властивостей.

5. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка системи повітропостачання здійснюється в наступній послідовності:

1. Визначаються тип, склад і параметри системи і визначається кількість повітря, що постачається системою за годину в двох режимах: в режимі І – чистої вентиляції і в режимі ІІ – фільтровентиляції.

Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, приймається:

- за режимом І – 8,10, 11 і 13 м3/год на одну людину відповідно до температури зовнішнього повітря до 20оС (І кліматична зона); 20-25оС (ІІ зона), 25-30оС (ІІІ зона) і більше 30оС (ІV зона);

- за режимом ІІ – 2 м3/год на одну людину, 5 м3/год на одного працівника на пункті правління і 10 м3/год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ).

У сховищах, що розташовані у ІІІ і ІV кліматичних зонах, для режиму ІІ необхідно передбачити охолоджуючі пристрої або збільшення кількості повітря, що одається, до 10 м3/год на людну.

Як джерело для охолодження передбачається вода, що зберігається у заглиблених резервуарах чи отримана з водозабірних свердловин.

Для повітропостачання сховищ без повітроохолоджувальних установок місткістю до 300 чоловік, розташованих відповідно у ІІІ і ІV кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2.

Бібліографічний список

1.Агапова В., О.В.Золотько Безпека життедіяльності. Захист від електромагнітного випромінювання, 1999.

2.Бабічев В.В., Сорокін Г.Ф. Охорона праці та техніка безпеки. - К., 1996.-224с.

3.Бегун В.В, Науменко І. М. Безпека життєдіяльності. (Забезпечення соціальної, техногенної, та природної безпеки) Київ 2004.

4.Бедрія Я.І. Охорона праці: Навч. посібник. /За ред. - К.: ЦУЛ, 2002. - 322 с

5.Геврик Є.О. Забезпечення безпеки праці на виробництві: Конспект лекцій. - Львів, 1992. - 72 с.

6.Жидецкий В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Навч. посібник. - Вид. 4-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

7.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Річна доповідь за 2004 рік. Київ 2005.

8.Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. — Львів, 1998.

9.Мацюк Р.І., Геврик С.О., Тродзин В.С., Сомар Г.В., Сторожук В.М. Безпека життєдіяльності та охорона праці: Методичні вказівки. - Львів, 1998. - 36с.

10.Чернета В.М. Цивільна оборона: Опорний конспект лекцій. -Ч.І -Дніпропетровськ: ДДФЕ1, 2002.

РЕЦЕНЗІЯ

на індивідуальну роботу слухача

_______________ Миронова О. Ю. _____________

/прізвище та ініціали/

Поиск по сайту: