АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Додаткова інформація

Читайте также:
  1. p сер. – двічі перетворена m (додаткова вартість)
  2. б) додаткова
  3. Б. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
  4. Глава 3. Комерційна інформація та її захист
  5. Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю.
  6. Довідкова інформація
  7. Довідкова інформація до виконання курсового проекту
  8. Довідкова та статистична інформація
  9. Довідником називається об'єкт програми, у якому зберігається структурована інформація, яка використовується при заповнені документів і при ведені аналітичного обліку.
  10. Додаткова
  11. Додаткова
  12. додаткова

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

"ЗАПАШНА КАВА НЕ ТІЛЬКИ ЗРАНКУ"

Постановка завдання

ЗАО "Кава-ЛТД" було приватизовано колективом фабрики в 1995 р..

Фірма спеціалізується на випуску кави. Продукція фірми реалізу­ється в основному на ринках України. В якості сировини фірма вико­ристовує зерна кави, які імпортуються з В'єтнаму. Виробництво на­лаштовано на такі види товарів:

- розчина кава преміум-класу;

- розчинна кава дешевої цінової категорії;

- розфасовка кави в зернах;

- кава нерозчинна молота;

- кавові суміші (на основі цикорію);

- кавові суміші (з цукром, із вершками).

Колектив стабільний, плинність кадрів мінімальна, переважна кі­лькість працівників та керівників підрозділу працює понад 15 років. Керує ЗАО Анатолій Іванович Олешко, який очолював підприємство ще за радянських часів. Керівник має крутий норов, у колективі його побоюються, проте поважають. Він "витягнув" фабрику в скрутні ча­си, на початку 90-х років, під його керівництвом організація пережи­ла кризу 1997 р.. Звичайно власники не отримають великих дивіден­дів, а працівники – великих зарплат, проте всі якось звикли і нічого не бажають змінювати в своєму житті.

Додаткова інформація

Ситуація на світовому ринку. За даними Всесвітнього банку після тривалого падіння у 2000-2003 рр. ціни на зерно кави в 2004 р. поча­ли зростати, причиною цього стало зменшення врожаю у В'єтнамі – світовому лідері з продажу кави. Крім того, ІСО (Міжнародна органі­зація з кави) посилила вимоги до якості сировини, в результаті чого частину плантацій в країнах-виробниках довелося знищити. Як вва­жають світові експерти, споживання кави буде поступово зменшува­тися.

Ситуація на вітчизняному ринку. Незважаючи на світову кризу, український ринок кави розвивається динамічно. На думку українських операторів, об'єм ринку кави має збільшиться на 10-15%. За да­ними компанії "Орими Трейд", загальний обсяг продажу розчинної кави та "міксів" в Україні становив 55%, а молотої та в зернах – 45%. Прогнозується збільшення попиту на молоту каву на 20-30%.

Структура ринку кави в Україні: частка імпорту готового продукту – 70%, виробленого в Україні з імпортної сировини – 30%.

Вітчизняний кавовий ринок слід розглядати як сукупність трьох субринків: Західної, Центральної та Східної України. На заході Укра­їни традиційно купують каву в зернах та молоту. В центральній час­тині країни, у містах-мільйонерах поступово втрачає популяр­ність розчинна кава і все більшим попитом користується молота та в зернах. У східній Україні сильний вплив мають традиції північного сусіда – Росії. Тому основні обсяги реалізації в найближчий час там буде забезпечувати розчинна кава. Найбільше зростання продажу не­розчинної кави спостерігається в сегменті ринку НоRеСа (готель – ресторан – кав'ярня).

За оцінками спеціалістів, НоRеСа забезпечує 20% загальних обся­гів реалізації кави. В супермаркетах частка продажу цього товару та кож збільшується. Разом з тим, постійно зростає вживання нерозчин­ної кави в сегменті громадського харчування.

Перспективним сегментом ринку стає створення мережі кав'ярень у великих містах України. Наприклад, компанія "Крафт Фудз Украї­на" планує протягом трьох років відкрити в Україні 150 кав'ярень "Дім кави Jacobs". На заході України СП "Галка" тільки у 2003 році відкрило шість кав'ярень-магазинів. Ці заклади дотримуються класи­чного формату кав'ярень — широкий асортимент кавових напоїв та десертів. Відкриття однієї кав'ярні коштує $50-100 тисяч.

Просування товару на ринку України. На Україні постійно збіль­шується частка продажу кави в супермаркетах, яка становить 60-70% від усього роздрібного продажу продукту на столичному ринку. Ос­новні маркотримачі розташовують товар у прикасовій зоні супермар­кетів. Якщо раніше в прикасовій зоні розміщували товар, сподіваю­чись на рішення покупця прихопити каву в пакетику, то на нині – щоб підтримати імідж бренду. Звичайно, це можуть дозволити собі не всі компанії, бо розміщення в столичному супермаркеті однієї товар­ної порції порційної кави на одній касі коштує $20 за місяць.

Ще кілька років тому вдалим маркетинговим кроком вважався семплінг (безкоштовна роздача зразків продукції). На сьогодні безкош­товною роздачею кави в пакетиках столичний покупець вже переси­тився. У регіонах же України семплінг ще здатен збільшувати об'єми продажу кавового бренду.

З 2004 р. у супермаркетах Києва увійшли в моду безкоштовні дегу­стації. Цей підхід не спрацьовує на відкритих ринках. Продаж кави на київських ринках зменшився на 10-15%.

Оператори вважають, що найбільший ефект має присутність кон­сультанта біля полиць з кавою. Виробники кави, як і раніше, врахо­вують сегмент ринку дешевого продукту. На ринках продається не тільки дешева, низькосортна кава, а й кава, виготовлена із зернових відходів, зроблена на замовлення для такого виду торгівлі. Незважа­ючи на те, що 30% розчинної кави, якою торгують на ринках, вво­зиться контрабандою, за минулий рік продаж кави на ринках скоро­тився на 50%. Кава преміум-класу в асортимент базарного ларка вже не входить.

Тенденції законодавства. В 1997 р. було відмінено акцизний збір на каву. У 2001 р. Верховна Рада встановила ставки ввізного мита на розчинну каву в розмірі 5% – 10% митної вартості замість ЕUR 3 за 1 кг. 7 жовтня 2002 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення почати спеціальне розслідування щодо обмеження ім­порту кави. Розслідування було ініційовано СП "Галка" (квоти та спеціальне мито так і не було введено). В червні 2003 р. прем'єр-міністр В. Янукович надіслав до ВР пропозицію щодо розширення переліку підакцизних товарів і запропонував ввести акциз на каву: у зернах та на молоту – ЕUR 2 за 1 кг, розчинну – ЕUR 8 за 1 кг. Рішен­ня не пройшло. У 2004 р. у ВР України реєстровано законопроект За­кону України "Про внесення змін та доповнень до Митного тарифу України" (№ 5320), в якому запропоновано підвищити ввізне мито на обсмажену каву в 50 разів. Генеральний директор "Крафт Фудз Укра­йна" Ю. Лопуш вважає, що ініціатори проекту міркують, що якщо збільшити мито в 50 разів, то в Україні чекає розквіт виробництва продукту. Проте в цьому випадку його почнуть ввозити з Росії.

Завдання до вправи:

Проаналізуйте становище фірми "Кава-ЛТД" на ринку. Запропонуйте стратегію організації діяльності фірми на базі проведеного аналізу.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)