p сер. – двічі перетворена m (додаткова вартість)

2) В основі зміни ціни виробництва лежить зміна вартості товару. Так з ростом продуктивності труда знижується вартість товарів, відповідно – витрати виробництва, що приводить до зниження цін виробництва.

3) Хоча в кожному окремому випадку ціни виробництва кількісно відрізняються від вартості, але сума цін виробництва всіх товарів, що вироблені в суспільстві, дорівнює сумі їх вартостей.

Вартість є попередником ціни виробництва не тільки згідно логіці (неможливо пояснити другу без пояснення першої), але й історично. Вартість існувала задовго до ціни виробництва і регулювала ціни ще в докапіталістичних способах виробництва, де спостерігались товарні відносини. Ціна виробництва характерна для капіталізму, де виникла міжгалузева конкуренція. Закон вартості діє й при розвинутому капіталізмі, але форма його дії змінюється, модифікується, він вже діє як закон цін виробництва.

На основі вчення про середній прибуток Маркс зробив висновок, що всі капіталісти зацікавленні у підвищенні ступеню експлуатації всього робочого класу, бо це збільшує загальну додаткову вартість, що перерозподіляється між капіталістами у вигляді середнього прибутку. Робітники повинні боротися не проти своїх капіталістів, а проти системи капіталістичної експлуатації.

Погоня капіталістів за додатковим прибутком вимушує їх впроваджувати нову техніку, а це веде до зростання органічної будови суспільного капіталу і до зниження середньої норми прибутку.

Зниження середньої норми прибутку не означає зменшенню абсолютної маси прибутку – маса прибутку зростає, бо збільшується капітал, розширюється виробництво.

Зниження середньої норми прибутку в результаті процесу нагромадження капіталу і зростання його органічної будови – це об’єктивний закон - тенденція (тобто він може проявитися або не проявитися в залежності від певних факторів).

Фактори, що протидіють прояву цього закону: 1) підвищення ступеню експлуатації робочого класу; 2) зниження зарплати нижче за вартість робочої сили; 3) здешевлення елементів постійного капіталу; 4) зовнішня торгівля (особливо з слаборозвинутими країнами – купівля дешевої іноземної сировини і продаж своїх товарів по дуже високим цінам, тобто “ножиці цін”).

Закону тенденції середньої норми прибутку до зниження властиві внутрішні протиріччя: методи за допомогою яких досягається підвищення прибутку окремих капіталістів – нагромадження капіталу, розширення виробництва, розвиток продуктивної сили суспільної праці, мають наслідок, якого ніхто не бажав – зниження середньої норми прибутку всього класу капіталістів, тобто методи досягнення мети знаходяться у протиріччі з самою метою. В цьому проявляється протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами в умовах капіталізму.

Поиск по сайту: