АВ ( або залишкова вартість)

де АВ - вартість, що амортизується;

Кк – кумулятивний коефіцієнт.

Кк = n (к) / n(i);

n (к) – к-сть років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об”єкту;

n(i) – сума чисел років корисного використання об”єкта основних засобів.

Виробничий метод застосовується, як правило до активної частини основних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Він грунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об”єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції.

Тому для її визначення потрібно мати дані про розрахунковий сумарний обсяг продукції у натуральних показниках за весь строк корисного використання і фактичний обсяг одиниць продукції у конкретному періоді.

Ар = Фактичний обсяг продукції х Вс;

Вс = (ПВ – ЛВ) / Опр(з);

де Вс – виробнича ставка;

Опр(з) – очікуваний загальний обсяг продукції з використанням об”єкта основних засобів.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від використання основних засобів. Метод амортизації об’єкта основних фондів переглядається у випадках зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизацій. Амортизацію нараховують щомісячно шляхом ділення річної суми амортизацій на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних фондів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Підприємство може індексувати первісну вартість та суму зносу (амортизації) основних засобів. Переоцінка здійснюється у тих випадках, коли залишкова вартість більш як на 10 відсотків відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта основних засобів на його залишкову вартість.

Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою

Кі = (Іа-1 – 10):100,

де Іа-1 – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація у відсотках.

Наприклад, якщо балансова вартість групи основних засобів на початок поточного року дорівнювала 30000 грн., а індекс інфляції року попереднього до поточного (Іа-1) становив 120%, то коефіцієнт індексації їх балансової вартості розрахуємо так:

Кі = (Іа-1 – 10): 100 = (120 – 10): 100 = 1,1

Балансову вартість груп основних засобів з врахуванням коефіцієнта індексації (Бі) обчислимо за формулою

Бі = Бі х Кі

де, Бі – балансова вартість груп основних засобів до проведення індексації, грн;

Кі – коефіцієнт індексації балансової вартості основних засобів згідно податкового законодавства

Бі – 30000 х 1,1 = 33000 грн.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

При застосуванні коефіцієнта індексації необхідно визначити капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних засобів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю такої групи основних засобів (нематеріальних активів) до такої індексації.

У нашому прикладі капітальний дохід буде дорівнювати 33000 – 30000 = 3000 грн.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов’язкових платежів).

При нарахуванні амортизації інших необоротних матеріальних активів застосовують прямолінійний і виробничий методи.

Для амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів рекомендується:

– 50% вартості у перший місяць їх експлуатації і 50% у місяці списання активів з балансу;

– 100% вартості у перший місяць експлуатації.

Поиск по сайту: