Організація та чисельність піхотних, мотопіхотних, парашутно-десантних, механізованих та танкових з’єднань, їх оперативно-тактичні показники в різних видах бою

Роздатковий матеріал

В даний час у ЗС США проводиться модернізація СВ. Основна мета полягає в тому, щоб за рахунок технічного переозброєння і перегляду організаційно-штатної структури з’єднань і частин різко підвищити бойові можливості СВ, їх стратегічну і тактичну мобільність, а також здатність довгостроково вести активні бойові дії в будь-яких умовах обстановки і на різних ТВД із застосуванням як звичайної зброї, так і засобів масового ураження.

В сучасності американське військове командування проводить широкомасштабні заході по підготовці своїх збройних сил до ведення бойових дій. Це знаходить свій відбиток в створені якісно нових засобів збройної боротьби, удосконалення організаційно-штатної структури з’єднань і частин, у пошуку найбільш оптимальних способів використання їх наростаючих бойових можливостей, в перегляді поглядів на ведення ними бойових дій в сучасних умовах. Головну увагу приділяють обробці питань та інформації з організації і ведення дій в наступі, який американські спеціалісти вважають одним із основних видів бою.

На попередніх заняттях ви вивчили форму одягу, знаки розрізнення та військові звання військовослужбовців збройних сил провидних та сумижних держав світу. Тепер в подальшому ви вивчите загальну структуру збройних сил провідних та суміжних краін світу, основні види бойової техніки, артилерії та стрілецької зброї сухопутних військ Але для того, щоб правильно організувати розвідку необхідно знати розвідувальні ознаки, та методику визначення типу та належності з’еднань сухопутних військ за типами та чисельністю бойової техніки.

Організація та чисельність піхотних, мотопіхотних, парашутно-десантних, механізованих та танкових з’єднань, їх оперативно-тактичні показники в різних видах бою.

Перед розглядом питань групового заняття необхідно надати пояснення щодо визначення і вживання поняття „ противник ”

Відомо, що категорія “противник” включає декілька понять. Найбільш повно цю категорію характеризують у сукупності поняття “евентуальний”, “імовірний” і “реальний противник”.

Евентуальний противник (можливий за певних умов чи обставин) – це держава (блок держав) і її збройні сили, яка проводить миролюбну політику по відношенню до України, підтримує дружні стосунки з нею, воєнно-політичне керівництво та офіційна преса не висловлює жодних претензій до нашої держави, але за певних умов і обставин вони можуть бути висунуті.

Що це за обставини? Наприклад, прихід до влади у якійсь суміжній державі шляхом державного перевороту або ж законним шляхом у результаті парламентських виборів екстремістських націоналістичних партій, які проповідують ідею повернення „історичних земель”.

Імовірний противник – це держава (блок держав) і її збройні сили, яка проводить не дружню зовнішню політику по відношенню до України, на офіційному рівні висунула до нашої держави претензії політичного, воєнного, економічного, територіального чи іншого характеру, демонструє воєнну міць і рішучість застосування сили для вирішення цих претензій, веде інформаційну війну, у ряді випадків здійснює провокації і т. ін

Зустрічається також поняття „потенційний” противник. Але, зважаючи на те, що поняття „імовірний” і „потенційний” противник, характеризуючи ту державу, яка вороже ставиться до іншої держави, але ще не розпочала проти неї бойові дії, фактично є подібними, є доцільним звести їх до єдиного терміну „імовірний противник”.

Найбільш показовим прикладом застосування даного терміну є вживання його у відносинах між колишнім Радянським Союзом та блоком НАТО у другій половині минулого століття.

Реальний противник – це держава (блок держав) і її збройні сили, яка здійснює підготовку до війни з Україною, при чому ця підготовка має незворотній характер, або оголосила стан війни з нашою державою, чи коли раптово розпочала агресію.

Обов’язково існує взаємозв’язок між цими різновидами категорії – реальний противник не може виникнути на порожньому місці, він виникає із імовірного противника, а той, у свою чергу – із евентуального.

Логічним буде поставити запитання: чи є зараз для України якийсь противник?

Реального немає і це не викликає сумніву.

Імовірного також немає, бо відсутні держави, яким були б притаманні ознаки цього поняття. На сьогодні жодна із країн світу офіційно (дипломатичними нотами, урядовими заявами тощо) не виразила територіальних, політичних чи інших претензій до нас.

Евентуальним противником для України, з точки зору теорії, можуть бути:

по-перше, суміжні держави, які мають етнічні групи населення, що компактно проживають на нашій території. Саме через цю обставину можуть з певною імовірністю виникнути територіальні чи інші претензії до нашої держави;

по-друге, країни, які не межують з Україною, але мають стратегічні наступальні сили для проведення воєнних операцій на нашій території. Звісно, що при цьому мають бути передумови для виникнення і висування такими країнами претензій до нашої держави.

Відповідь на поставлене запитання міститься у ключових документах, які визначають позицію нашої держави щодо відносин із іншими країнами – Конституції України, Воєнній Доктрині і Законі України „Про оборону України”, де сказано, що Україна не вважає жодну іншу державу противником і не є ним сама по відношенню до них.

Отже, при вживанні тих чи інших термінів категорії „противник” слід пам’ятати точку зору: сьогодні для України не існує ні евентуального, ні імовірного, ні реального противника.

Однак, підготовка Збройних Сил України, у першу чергу, до відбиття агресії має проходити на фоні стратегічної, оперативної чи тактичної обстановки, де обов’язковою повинна бути наявність певного противника. Тому для розіграшу дій під час оперативної і бойової підготовки у військах та навчанні у вищих військових навчальних закладах розроблений навчальний комплект збройних сил умовного противника, якого назвали кольорами: ФІОЛЕТОВІ, КОРИЧНЕВІ і т. ін.

Умовний противник (навчальний) – це умовна держава (окремі держави, блок держав), яка має комплект збройних сил, вигаданий з метою забезпечення навчального процесу, проведення оперативної і бойової підготовки ЗС України.

В основу комплекту ЗС умовного противника закладені в збірному узагальненому вигляді окремі елементи організаційно-штатних структур підрозділів, частин, з’єднань і об’єднань та зразки техніки і озброєння збройних сил кількох найбільш передових країн світу.

Під час застосування навчального комплекту ЗС умовного противника у практичній діяльності керуються поглядами воєнних фахівців передових країн світу на тактику і оперативне мистецтво, нормативи та досвід підготовки військ, застосування їх у збройних конфліктах і війнах.

Користуючись навчальним комплектом збройних сил умовного противника, треба мати на увазі, що немає зовсім ніякого зв’язку між умовними і існуючими державами, тому неприпустимо говорити, що ФІОЛЕТОВІ чи БЛАКИТНІ – це якісь конкретні країни.

США

Поиск по сайту: