 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Види спрямованості (залежно від особливостей)
|
Читайте также: |
1. Особистісна (індивідуалістична) – виявляється в поведінці переважають мотиви, спрямовані на задоволення особистих потреб.
2. Колективістична (групова) – виявляється в поведінці і діяльності домінують громадські мотиви, які спонукають приносити користь людям, суспільству.
3. Ділова – провідними є мотиви, пов'язані з успішним виконанням певної діяльності, доручень, службових обов'язків.
Основними формами спрямованості особистості є: потреби, переконання, інтереси, ідеали, світогляд.
Потреби – внутрішній стан людини, в якому виявляється його залежність від умов існування. (Потреби тварин мають біологічний характер (в їжі, продовженні роду), вони генетично задані і формою їх задоволення є інстинкти. У людини потреби не визначають форми її життєдіяльності, а перетворюються в залежності від форм життєдіяльності.)
Ієрархія потреб (за А. Маслоу)
1) фізіологічні (заспокоєння голоду, спраги);
2) в безпеці (захищеність, самозбереження).
3) в любові і прихильності;
4) у визнанні і оцінці (в шануванні, самоповага, визнання, статус);
5) в самоактуалізації (саморозвиток, самоствердження, реалізації своїх здібностей).
Потреби є внутрішнім спонуканням до діяльності, тобто мотивами.
Мотиви — це конкретні прояви потреб; це усвідомлені спонукання людини до діяльності або поведінки.
√Отже, мотиви – це спонукання до діяльності, пов'язані із задоволенням певних потреб. (Оцінюючи вчинок, поведінку людини, необхідно брати до уваги мотив цього вчинку. Тільки тоді можна правильно оцінити той вчинок. Наприклад, два учні одержали погану оцінку і приховали це від батьків. Проте в одному випадку це пояснювалось прагненням не завдавати прикрощів тяжко хворій матері, а в другому — одержати обіцяну батьком нагороду).
Види мотивів
1. Усвідомлені – людина віддає собі звіт, що спонукає її до діяльності, що є змістом її потре. (Характеризується: інтересами, переконаннями, прагненнями).
2. Неусвідомлені – людина не віддає собі звіту в тому, що спонукає її до діяльності, що є змістом її потре. (Характеризується: установками, потягами).
 |
Проявом пізнавальної потреби людини є інтереси. Інтереси — це активна пізнавальна спрямованість людини на певний предмет. (Інтереси спонукають опановувати знання, розширювати виднокруг, змушують учня активно шукати шлях і способи поглибленого пізнання, долаючи труднощі та перепони. Інтереси людини визначаються суспільно-історичними та індивідуальними умовами її життя, її суспільним та індивідуальним буттям).
Види інтересів
Інтереси характеризують за змістом, метою, широтою і стійкістю.
І. За змістом інтереси поділяють на:
1) літературні;
2) математичні;
3) хімічні тощо.
ІІ. За метою інтереси бувають:
1) безпосередні (прямі інтереси спричинюються самим змістом певної галузі знань або діяльності, зацікавленням, захопленням нею);
2) опосередковані (непрямі інтереси спричинюються не змістом об'єкта, а тим значенням, яке він має, будучи пов'язаним з іншим об'єктом, що безпосередньо цікавить людину (наприклад, школяр виявляє інтерес до математики лише тому, що вона потрібна для авіамоделювання, яким хлопчик захопився)).
ІІІ. За широтою виділяють:
1) широкі (всебічний розвиток особистості передбачає велику широту та всебічність інтересів за наявності головного, центрального інтересу).
2) вузькі (наявність у людини одного-двох обмежених та ізольованих інтересів за повної байдужості до всього поза ними).
ІV. За стійкістю бувають:
1) стійкі (вони зберігаються тривалий час, відіграють суттєву роль у житті й діяльності людини і є порівняно закріпленими особливостями її особистості);
2) нестійкі (вони носять характер порівняно короткочасного явища— швидко виникають і швидко згасають).
Людина часто робить не тільки те, в чому відчуває безпосередню потребу, і не тільки те, що її цікавить. Поведінка людини регулюється і визначається ще й моральними мотивами, почуттям обов'язку, вимогами суспільства тощо. Моральні мотиви поведінки виражаються в ідеалах.
Моральний ідеал — це взірець, до якого прагне людина у своїй діяльності та поведінці.(Кожна історична доба має свій ідеальний образ, в якому втілюються найбільш значущі риси та прагнення людей цієї доби).
Важливим мотивом поведінки є переконання, тісно пов'язане з ідеалами.
Переконання — певні положення, судження, думки, знання про природу та суспільство, істинність яких людина не піддає сумніву, вважає їх безперечно переконливими, прагне до того, щоб керувати ними в житті.
√ Переконання – це певні судження, в які людина вірить як в істину.Емоційний бік переконань пов'язаний з глибоким відчуттям їх. Переконання — це те, що не тільки зрозуміле, усвідомлене, а й глибоко відчуте, пережите.
Моральні переконання лежать в основі вчинків і дій людини, її суспільної поведінки.
Якщо переконання утворюють певну систему, вони стають світоглядом людини.
Світогляд – цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і до самого себе.
6.
Поиск по сайту: