АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види спрямованості (залежно від особливостей)

Читайте также:
  1. Тема: «Соціальна робота з особами антисоціальної спрямованості, маргіналами, алкоголіками, наркоманами».

1. Особистісна (індивідуалістична) – виявляється в поведінці переважають мотиви, спрямовані на задоволення особистих потреб.

2. Колективістична (групова) – виявляється в поведінці і діяльності домінують громадські мотиви, які спонукають приносити користь людям, суспільству.

3. Ділова – провідними є мотиви, пов'язані з успішним виконанням певної діяльності, доручень, службових обов'язків.

 

Основними формами спрямованості особистості є: потреби, переконання, інтереси, ідеали, світогляд.

 

Потреби – внутрішній стан людини, в якому виявляється його залежність від умов існування. (Потреби тварин мають біологічний характер (в їжі, продовженні роду), вони генетично задані і формою їх задоволення є інстинкти. У людини потреби не визначають форми її життєдіяльності, а перетворюються в залежності від форм життєдіяльності.)

Ієрархія потреб (за А. Маслоу)

1) фізіологічні (заспокоєння голоду, спраги);

2) в безпеці (захищеність, самозбереження).

3) в любові і прихильності;

4) у визнанні і оцінці (в шануванні, самоповага, визнання, статус);

5) в самоактуалізації (саморозвиток, самоствердження, реалізації своїх здібностей).

 

Потреби є внутрішнім спонуканням до діяльності, тобто мотивами.

Мотиви — це конкретні прояви потреб; це усвідомлені спонукання людини до діяльності або поведінки.

√Отже, мотиви – це спонукання до діяльності, пов'язані із задоволенням певних потреб. (Оцінюючи вчинок, поведінку людини, необхідно брати до уваги мотив цього вчинку. Тільки тоді можна правильно оціни­ти той вчинок. Наприклад, два учні одержали погану оцінку і приховали це від батьків. Проте в одному випадку це поясню­валось прагненням не завдавати прикрощів тяжко хворій мате­рі, а в другому — одержати обіцяну батьком нагороду).

Види мотивів

1. Усвідомлені – людина віддає собі звіт, що спонукає її до діяльності, що є змістом її потре. (Характеризується: інтересами, переконаннями, прагненнями).

2. Неусвідомлені – людина не віддає собі звіту в тому, що спонукає її до діяльності, що є змістом її потре. (Характеризується: установками, потягами).

 

 
 

 

 


Проявом пізнавальної потреби людини є інтереси. Інтере­си — це активна пізнавальна спрямованість людини на певний предмет. (Інтереси спонукають опановувати знання, розширювати виднокруг, змушують учня активно шукати шлях і способи поглибленого пізнання, долаючи труднощі та перепони. Інтереси людини визначаються суспільно-історичними та індивідуальними умовами її життя, її суспільним та індивідуальним буттям).

 

Види інтересів

Інтереси характеризують за змістом, метою, широтою і стійкістю.

І. За змістом інтереси поділяють на:

1) літературні;

2) математичні;

3) хімічні тощо.

ІІ. За метою інтереси бувають:

1) безпосередні (прямі інтереси спричинюються самим змістом певної галузі знань або діяльності, зацікавленням, за­хопленням нею);

2) опосередковані (непрямі інтереси спричинюються не змістом об'єкта, а тим значенням, яке він має, будучи пов'язаним з іншим об'єктом, що безпосередньо цікавить людину (наприклад, школяр виявляє інтерес до математики лише тому, що вона потрібна для авіамоделювання, яким хлопчик захопився)).

ІІІ. За широтою виділяють:

1) широкі (всебічний розвиток особистості передбачає велику широту та всебічність інтересів за наявності головного, центрального інтересу).

2) вузькі (наявність у людини одного-двох обмежених та ізольованих інтересів за повної байду­жості до всього поза ними).

ІV. За стійкістю бувають:

1) стійкі (вони зберігаються тривалий час, відіграють суттєву роль у житті й діяльності людини і є порів­няно закріпленими особливостями її особистості);

2) нестійкі (вони носять характер порівняно короткочасного яви­ща— швидко виникають і швидко згасають).

 

Людина часто робить не тільки те, в чому відчуває безпосе­редню потребу, і не тільки те, що її цікавить. Поведінка людини регулюється і визначається ще й моральними мотивами, почут­тям обов'язку, вимогами суспільства тощо. Моральні мотиви поведінки виражаються в ідеалах.

Моральний ідеал — це взірець, до якого прагне людина у своїй діяльності та поведінці.(Кожна історична доба має свій ідеальний образ, в якому втілюються найбільш значущі риси та прагнення людей цієї доби).

 

Важливим мотивом поведінки є переконання, тісно пов'язане з ідеалами.

Переконання — певні положення, судження, думки, знання про природу та суспільство, істинність яких людина не піддає сумніву, вважає їх безперечно переконливими, прагне до того, щоб керувати ними в житті.

Переконання – це певні судження, в які людина вірить як в істину.Емоційний бік переконань по­в'язаний з глибоким відчуттям їх. Переконання — це те, що не тільки зрозуміле, усвідомлене, а й глибоко відчуте, пережите.

 

Моральні переконання лежать в основі вчинків і дій люди­ни, її суспільної поведінки.

Якщо переконання утворюють певну систему, вони стають світоглядом людини.

Світогляд – цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і до самого себе.

6.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)