Організація методичної діяльності бібліотек

Методичний відділ бібліотеки надає методичну і бібліографічну допомогу друкованими матеріалами, письмовими та усними консультаціями з питань бібліотечної роботи, а також вивчає, узагальнює і впроваджує досвід найкращих бібліотек країни, складає методичні посібники на найбільш важливі й актуальні теми, бере участь в організації та проведенні нарад і семінарів.

У системі методичного забезпечення бібліотеки використовують низку термінів: 1) метод; 2) методична робота; 3) методичне керівництво; 4) методичний центр та ін. Метод – це шлях дослідження, спосіб досягнення певної мети, вирішення конкретного завдання. Впорядкована система методів пов'язана з вирішенням завдання, спрямована на виконання певної роботи. Завданням методичного відділу і є розробка та вдосконалення методики. Методична робота спрямована перш за все на розвиток самостійності бібліотек, планування своєї діяльності, що в свою чергу потребує підвищення об'єму і рівня методичної роботи в бібліотеках. Якщо ця робота спрямована в адресу інших бібліотек, то така бібліотека є методичним центром.

Мета методичного забезпечення полягає в тому, щоб якнайповніше допомогти працівникам виконувати свою роботу найбільш якісно і кваліфіковано й основними напрямами при цьому є: консультаційно-методична допомога працівникам у вдосконаленні їх діяльності; інноваційна діяльність, тобто освоєння бібліотечних нововведень; підвищення кваліфікації, перепідготовка бібліотечних кадрів.

Методична робота в колективі бібліотеки і допомога мережі бібліотек має одну мету – це методичне забезпечення, що здійснюється на основі єдиних принципів. До принципів належать:

1) науковість – полягає в тому, що всі рішення і рекомендації повинні будуватись на основі найновіших досягнень бібліотечної теорії, повинні бути науково обґрунтовані і експериментально перевірені, тобто повинні бути результатом науково-дослідної діяльності методичних центрів. Опора на принцип науковості дозволяє впроваджувати результати бібліотекознавчих досліджень у бібліотечну практику.

2) активність – полягає в тому, що методичні центри не повинні обмежуватись пасивною допомогою бібліотекам за їх запитами, а намагатись активно впливати на їх роботу через методичні рекомендації і передовий бібліотечний досвід. Методична діяльність повинна бути спрямована на вдосконалення роботи бібліотек, і методичний центр повинен активно впливати на їх роботу. Важливим при цьому є те, щоб цей вплив не перешкоджав ініціативі працівників, а навпаки – її стимулював. Важливим проявом цього принципу є пошук і засвоєння бібліотечних нововведень.

3) рекомендаційності – означає, що методичні рішення і рекомендації не повинні мати обов'язкового директивного характеру. Вони є лише рекомендаціями, порадами, які бібліотечні працівники самостійно використовуватимуть, вибираючи для своєї діяльності лише ті, які найбільшою мірою відповідають потребам і умовам конкретної бібліотеки.

4) важливе значення для методичної діяльності має принцип диференційованого підходу. Методичні центри всю свою діяльність організовують із розрахунком специфіки типів і видів бібліотек. Суть цього принципу полягає в тому, що методичне забезпечення повинно будуватися на основі безпосереднього вивчення бібліотек, бібліотечних працівників і тих умов, в яких працює кожна бібліотека.

5) оперативності. Суть його в тому, що потрібно оперативно виявляти недоліки і прорахунки в роботі і своєчасно забезпечити консультаційно-методичну допомогу, тобто забезпечити роботу бібліотеки методичними рекомендаціями.

Ефективність методичного забезпечення тісно пов'язана з систематичністю і плановістю. Забезпечити безперервне вдосконалення роботи бібліотек можна лише на основі систематичної і планової роботи бібліотек, а не шляхом розрізнених методичних підходів.

Методичне забезпечення функціонування бібліотек охоплює декілька взаємопов'язаних напрямів: аналітичний, консультаційно-методичний, інноваційний.

В основі методичного забезпечення лежить аналітична діяльність, спрямована на аналіз стану і розвитку як окремих бібліотек, так і мережі в цілому. Вона ґрунтується на методичному моніторингу, тобто спостеріганні за змінами в діяльності бібліотеки або мережі бібліотек з метою визначення рівня їх роботи і прийнятті на цій основі методичних рішень, спрямованих на її вдосконалення.

На основі аналітичної діяльності надають консультаційно-методичну допомогу, яка має на меті здійснювати консультаційну і практичну допомогу бібліотекам. Ця допомога базується на принципі активності, тобто здійснюється не тільки на прохання бібліотечних працівників, які її потребують, але і за ініціативою бібліотечних менеджерів (керівники бібліотек і методисти).

Важливим напрямом є інноваційна діяльність, яка передбачає пошук, розробку і використання нововведень, які сприяють підвищенню ефективності і якості діяльності бібліотек.

У процесі методичного забезпечення реалізується низка функцій:

1) інформаційна, яка спрямована на своєчасне і повне бібліотечне інформування бібліотечних працівників про досягнення сучасної бібліотечної теорії і практики, про все нове, що з'явилось у бібліотечній справі;

2) педагогічна – тісно пов'язана з інформаційною, тому що одночасно з процесом інформування відбувається процес навчання бібліотекарів користуванню нововведеннями їх діяльності. Значення педагогічної функції окреслюється тим, що методичні центри покликані здійснювати навчання бібліотечних працівників, тобто підвищення кваліфікації і перепідготовку бібліотекарів, сприяння їх освіті;

3) організаційна – передбачає включення до методичного забезпечення не тільки консультаційно-інформаційної діяльності, але й практичної допомоги бібліотекарям у реалізації методичних рекомендацій. Вона особливо яскраво виявляється у спілкуванні бібліотечних менеджерів із бібліотечними працівниками. Саме через цю функцію здійснюється вплив на бібліотечну практику, на опанування бібліотекарями нововведень;

4) науково-дослідна – полягає у підвищенні ролі наукових досліджень у розвитку бібліотечної практики, в змінах у співвідношенні наукових досліджень і методичної роботи. Також ця функція реалізується у підвищенні рівня порад і рекомендацій, у підвищенні перспектив розвитку бібліотечної практики і передбачає вивчення й узагальнення експериментальної роботи методичних центрів у бібліотеках. Методичні центри обов'язково повинні орієнтуватись на результати наукових досліджень і використовувати їх при впровадженні у бібліотечну практику. Науково-дослідні колективи в свою чергу повинні не тільки проводити дослідження, але й підготувати рекомендації для бібліотек та організувати експертизу впровадження підсумків досліджень.

Поиск по сайту: