Кредитування у зовнішньоекономічній діяльності та його облік

Кредитні кошти, які надаються резидентам України банками або нерезидентами дозволяють досягти намічену мету у господарській діяльності якщо відсутня необхідна кількість обігових коштів.

Кредити в іноземній валюті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовувати для розрахунків як з резидентами, так і з нерезидентами на території України. Але на території України єдиним законним засобом платежу є гривня (ст. З Декрету КМУ від 19.02.93 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93, зі змінами), тому іноземна валюта, яка надходить в якості кредитів для розрахунків між резидентами, підлягає продажу на Міжбанківській валютній біржі.

Датою отримання кредиту:

– на валютний рахунок резидента на території України є дата його фактичного надходження;

– на валютний рахунок резидента за межами України – дата списання коштів з рахунку нерезидента-кредитора на користь позивача. Якщо погашення такого кредиту буде здійснюватися з валютного рахунку підприємства на території України, необхідні підтверджувальні документи: оригінали або копії платіжних документів про отримання кредиту, завірені іноземним банком, або телекс, отриманий обслуговуючим банком;

– методом погашення заборгованості перед другим нерезидентом – дата перерахування коштів від нерезидента-кредитора на користь нерезидента-експортера. Для погашення такого кредиту з рахунку на території України необхідні підтверджувальні документи: оригінали або копії платіжних документів, які підтверджують факт перерахування коштів експортеру і завірені іноземним банком, або телекс, отриманий обслуговуючим банком.

Під час виплати відсотків за користування кредитом нерезиденту резидент, разом з такою виплатою, зобов'язаний утримати і перерахувати до державного бюджету податок на репатріацію.

З доходів нерезидента утримується податок на репатріацію у сумі 15%, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод.

Також законодавством України передбачена форма звітності “Про виплачені доходи, утримання і внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів”.

Порядок отримання кредитів від банків на території України

Для отримання згоди від банку на кредитування підприємство має надати лист-заяву на ім'я керівника банку з проханням про надання кредиту. В заяві вказується:

– вид кредиту (кредит або кредитна лінія);

- сума кредиту;

– валюта кредиту;

– ставка відсотків;

– строк кредитування;

– мета отримання і форма забезпечення кредиту.

Види кредитів і їх бухгалтерський облік Існує декілька видів кредитів:

– кредит з фіксованою сумою, який передбачає, що узгоджена кредитним договором сума надходить на рахунок підприємства тільки один раз;

– кредитна лінія – кредитним договором визначається сума ліміту, в межах якої позивач може отримати кошти частками або загалом всю суму, повертати їх і знову отримувати (п. 2 ст. 347 ГК);

– комерційний – кредитування експорту, за якого експортер надає іноземному покупцю відстрочку платежу за угодою. Комерційний кредит зазвичай надається експортером іноземному імпортеру у вигляді відстрочки платежу, оформлюється векселем чи видається з відкритого рахунку.

Надання вексельного кредиту також супроводжується нарахуванням відсотків з нього.

– вексельний – кредитування експорту (або імпорту) під виданий або отриманий вексель;

– за відкритим рахунком – представляє собою кредит у формі відстрочки платежу експорту цінностей.

– факторинг – форма кредитування експорту, за якої розрахунки з експортером здійснює посередник (як правило, банк), який за певну комісію і банківські відсотки викупляє платіжні документи експортера. Умови факторингових угод полягають у тому, що при викупівлі рахунків посередник оплачує приблизно 4/5 вартості поставки, а іншу суму (за мінусом відсотків) оплачує після визначеного строку (незалежно від перерахування грошей покупцем).
Імпортний факторинг – здійснюється для іноземних експортерів або іноземних факторингових компаній, які представляють їх інтереси, шляхом надання послуг повного імпортного факторингу (управління дебіторською заборгованістю і послуги з надання гарантій іноземному експортеру або іноземній факторинговій компанії). Використовуючи імпортний факторинг, експортер може надавати відстрочку платежів, отримуючи гроші одразу за фактом поставки. А вітчизняний імпортер на вигідних для нього умовах може користуватися товарним кредитом закордонного постачальника (табл. 1.1).

Відображення в обліку експортера факторингових операцій

1. Відвантажено товар іноземному покупцю Д362 К702

2. Отримано на валютний рахунок частину коштів у рахунок оплати експортної поставки за мінусом дисконту банку і певної частини вартості рахунку Д312 К602

3. Надійшов на валютний рахунок валютний виторг Д3123 К362

4. Оплачено заборгованість по кредиту за рахунок отриманого валютного виторгу Д602 К312

Експортний факторинг – найбільш ефективний фінансовий механізм, який дозволяє вирішувати більшість проблем, які пов'язані зі здійсненням експортних поставок.

Використовуючи послуги, які надають банки з експортного факторингу, підприємство отримує можливість продажу товарів за кордон з відстрочкою платежів, фактично не використовуючи власних обігових коштів. Крім цього, іноземна факторингова компанія бере на себе ризик неплатоспроможності іноземного покупця.

– форфейтинг – форма кредитування експорту банком шляхом купівлі ним (без обороту на продавця) векселів та інших боргових зобов'язань про зовнішньоторгові операції (табл. 1).

– акцептний – полягає в акцепті банком векселя, який стає гарантією оплати експорту;

– овердрафт – форма кредитування експорту, за якою банк списує грошові кошти з рахунку клієнта понад залишок коштів на рахунку, наслідком чого є дебетове сальдо за розрахунками у клієнта (табл. 2).

Залежно від строків, на які надаються кредити, їх поділяють на:

а)короткострокові – строк повернення не має перевищувати 12 місяців;

б)довгострокові – строк повернення перевищує 12 місяців. Критерії віднесення до короткострокових або довгострокових кредитів визначені в п. 8 П(С)БО 11 “Зобов'язання”.

Відповідно до п. 12 П(С)БО 11, поточні зобов'язання відображаються у Балансі Ф 1 за сумами погашення:

а)довгострокові кредити банків – код рядку 440;

б)короткострокові кредити – код рядку 500.

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті необхідно враховувати вимоги П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Підприємство отримує кредит в іноземній валюті і нараховує відсотки на користь нерезидента за використання кредитних засобів. Таку операцію відображають в обліку шляхом перерахування суми в іноземній валюті з застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21). Оскільки погашення виниклої кредиторської заборгованості передбачено у фіксованій сумі коштів, то відповідно до п. 4 П(С)БО 21 ця кредиторська заборгованість – монетарна стаття, і таким чином вона переоцінюється на дату балансу (п. 7 П(С)БО 21). Курсові різниці з такої статті обліку нараховуються як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків (п. 8 П(С)БО 21).

В податковому обліку порядок відображення курсових різниць регламентується п. 7.2 Закону про податок на прибуток.

Відповідно з п.п. 7.3.3 “Закону про прибуток” – під терміном “заборгованість” розуміється основна сума фінансового кредиту, сума відсотків, нарахованих на таку суму фінансового кредиту, строк оплати яких скінчився на дату закінчення звітного періоду. Таким чином, тільки щодо таких видів заборгованості застосовується порядок перерахунку заборгованості і визначення курсових різниць у податковому обліку.

Засоби, надані банком-нерезидентом на визначений строк, для цільового використання і під відсотки, відповідно пп. 1.11.1 ст. 1 Закону про прибуток є фінансовим кредитом. Під час надходження такого кредиту його сума не входить до складу валових доходів, а при поверненні його нерезиденту, не включається у валові витрати, що передбачено пп. 7.9.1 і пп. 7.9.2 (Закону про прибуток) за винятком відсотків за кредит. Аналітичний облік ведеться за кожним отриманим кредитом в іноземній валюті. Перерахунок заборгованості в іноземній валюті за кредитами відбувається на останню дату звітного періоду і на дату погашення кредиту.

Поиск по сайту: