Загальні засади експортно-імпортних операцій

Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів. Призначення рахунку: технічний рахунок для відображення позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів. Рахунок використовується для обліку коштів за операціями, які здійснюються у двох різних валютах. Проведення виконуються за датою валютування. За дебетом рахунку проводиться вартість іноземної валюти, яка збільшує коротку або зменшує довгу відкриту валютну позицію. За кредитом рахунку проводиться вартість іноземної валюти, яка збільшує довгу або зменшує коротку відкриту валютну позицію.

3801 АП (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Призначення рахунку: технічний рахунок для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів, яка обліковується за рахунком «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Проведення виконуються за датою валютування. За дебетом рахунку проводяться еквіваленти сум іноземної валюти, які збільшують довгу або зменшують коротку відкриту валютну позицію. За кредитом рахунку проводяться еквіваленти сум іноземної валюти, які збільшують коротку або зменшують довгу відкриту валютну позицію.

Ці рахунки дозволяють визначити валютну позицію банку без сумування активних і пасивних рахунків в іноземній валюті. Аналітичний облік за рахунком № 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» ведеться за кодами валют в іноземній валюті та в гривнях, а за рахунком № 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — лише в гривнях за видами валют. Обидва рахунки є активно-пасивними і забезпечують взаємозв'язок між валютами. Залишки за цими рахунками взаємозакриваються і на загальну суму (валюту) балансу не впливають. Операції в іноземній валюті, які не впливають на валютну позицію, обліковуються в гривневому еквіваленті за офіційним курсом. Переоцінка валютних статей балансу здійснюється

■ монетарні активи та зобов язання в інвалюті повинні переоцінюватися при зміні валютного курсу

■ переоцінка проводиться на суму різниці у валютних курсах;

■ дохід або збиток від переоцінки повинен показуватися у Звіті про прибутки і збитки і, таким чином, впливати на капітал.

Облік валютних операцій у зовнішньоекономічній діяльності.

Загальні засади експортно-імпортних операцій.

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Імпортні операції - це закупівля і ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером. У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють тільки операції, котрі здійснюються на комерційних засадах, на підставі укладання та виконання МТУ - контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги, дарування та ін., які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту, як правило, не включаються, а враховуються окремо. Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон краіпи-контрагента. У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій: 1, Прямий метод (direct), або прямі продажі - передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто поставку товарів безпосередньому кінцевому споживачу та закупку товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі-продажу. 2. Непрямий, або посередницький (agency), метод - передбачає Купівлю та продаж товарів через торгово-посередницьку ланку на підставі укладання спеціального договору - агентської, комісійної або іншої угоди з торговим посередником, в якій передбачається виконання останнім певних обов'язків, пов'язаних з реалізацією товару продавця, за агентську, комісійну або іншу винагороду. Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів, підготовці документації і оформленні угод, кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів, післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Поиск по сайту: