АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нуклони. Заряд і масове число. Ізотопи

Читайте также:
  1. III Речевая зарядка
  2. Б) массами и электрическими зарядами
  3. Вiдведення заряду вiд частин, якi обертаються, та пасових передач
  4. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв
  5. Вiдведення заряду шляхом заземлення
  6. Вiдведення заряду, що виникає на людях, пересувних ємкостях та апаратах
  7. Назначение и порядок проведения ускоренной, уравнительной зарядки АБ
  8. Наибольшие токи холостого хода и зарядные токи, отключаемые и включаемые разъединителями и отделителями 110 - 500 кВ
  9. Нейтралiзацiя заряду на поверхнi твердих дiелектричних матерiалiв
  10. Определение матрицы, ее виды (квадратная, прямоугольная и т.д.). Операции сложения, вычитания матриц, умножение на число.
  11. При перезарядке тормозной магистрали в составе грузового поезда

ІV. Змістовий модуль 3

Фізика атомного ядра. Фізика елементарних частинок.

Фундаментальні взаємодії

Теоретичне ядро

Склад ядра

 

Нуклони. Заряд і масове число. Ізотопи

До 1932 року чіткого розуміння структури ядра не було. Були різні варіанти (ядро складалось із протонів та електронів; тільки з протонів та ін.), але розрахунки показали, що в дійсності ядро було набагато важче.

У 1932 році англійський вчений Д. Чедвік відкрив нейтрон. При бомбардуванні берилію α-частинками був одержаний ізотоп вуглецю. Було виявлено якесь сильне випромінювання, нейтральне, з великою проникною здатністю. Це були окремі частинки, які згодом назвали нейтронами:

.

Після відкриття нейтрону радянський фізик Іванов і незалежно від нього Гейзенберг запропонували протонно-нейтронну модель ядра. Ядро складалося з протонів і нейтронів. Але при цьому не було згадано про те, яким чином розташовуються в ядрі протони і нейтрони.

Протон (р) – позитивно заряджена частинка. Заряд (q), маса (m), радіус (r), час життя (t), магнітний момент (р), спін (s), наведені нижче:

(),

,

,

,

,

.

У кожному ядрі мало б міститися стільки протонів, скільки електронів в атомі, і це забезпечувало електронейтральність атома.

Для опису магнітних характеристик нуклонів і ядер користують­ся ядерним магнетоном (у 1836 разів меншим від магнетону Бора):

.

Нейтрон (n) – нейтральна частинка. Характеристики наведені нижче:

,

,

,

,

,

.

Хоча нейтрон позбавлений заряду, все ж він має магнітний момент, що дорівнює – 1,91 ядерних магнетонів. Знак мінус тут вказує, що за напрямом магнітний момент протилежний спіну нейтрона.

У вільному стані нейтрон нестійкий і самовільно розпадається (період піврозпаду Т = 12 хв): випромінюючи β -частинку і антинейтрино, він перетворюється у протон.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)