|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вiдведення заряду шляхом заземлення
5.2.1. Заземлюючi пристрої для захисту вiд статичної електрики дозволяється об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такi заземлюючi пристрої повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до вимог “Правил устройства электроустановок” (ПУЕ, роздiл 1), та ГОСТ 12.1.030-81, Опiр заземлюючих пристроїв, якi призначаються виключно для захисту вiд статичної електрики, допускається не вище 100 Ом. 5.2.2. Всi металевi та електропровiднi неметалевi частини технологiчного обладнання повиннi бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики. 5.2.3. Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 107Ом. Вимiрювання цього опору повиннi проводитися при вiдноснiй вологостi оточуючого повiтря 50±5 % i температурi 23±2 °C, причому площа стикання вимiрювального електроду з поверхнею обладнання не повинна перевищувати 20 см2, а розташовуватися при вимiрах електрод повинен в точках поверхнi обладнання, найбiльш вiддалених вiд точок контакту цiєї поверхнi з заземленими металевими елементами, деталями, арматурою. 5.2.4. Металеве та електропровiдне обладнання, трубопроводи, вентиляцiйнi короби та кожухи термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, розташованих в цеху, а також на зовнiшніх установках, естакадах та каналах, повиннi являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 40–50 м, але не менше нiж в двох точках. 5.2.5. Приєднанню до контуру заземлення при допомозi окремого вiдгалуження (незалежно вiд наявностi заземлення з’єднаних з ними комунiкацiй та конструкцiй) пiдлягають об’єкти на поверхні та всередині яких може утворюватися заряд: апарати, ємкостi, агрегати, в яких вiдбувається дроблення, розпилення, розбризкування продуктiв; футерованi та емальованi апарати (ємкостi); машини, якi стоять окремо, агрегати, апарати, не з’єднанi трубопроводами з загальною системою апаратiв та ємкостей. Цi вiдгалуження повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”. 5.2.6. Резервуари та ємкостi об’ємом бiльше 50 м3, за виключенням вертикальних резервуарiв дiаметром до 2,5 м, повиннi бути приєднанi до заземлювача за допомогою не менше нiж двох заземлюючих провiдникiв в дiаметрально протилежних точках. 5.2.7. Фланцевi з’єднання трубопроводiв, апаратiв, корпусiв з кришкою та з’єднання на розбортуваннi, не пофарбованi неелектропровiдними фарбами, мають достатнiй для вiдведення заряду статичної електрики опiр (не бiльше 10 Ом), не потребують додаткових заходів по створенню безперервного електричного ланцюга, наприклад, установки спецiальних перемичок. В цих з’єднаннях забороняється застосування шайб, виготовлених з дiелектричних матерiалiв та пофарбованих неелектропровiдними фарбами. 5.2.8. Заземлення трубопроводiв, що розташованi на зовнiшнiх естакадах, повинно бути виконане у вiдповiдностi до дiючої “Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений” РД 34.21.122-87. 5.2.9. Наливнi стояки естакад для заповнення залiзничних цистерн повиннi бути заземленi. Рейки залiзничних колiй в межах зливного-наливного фронту повиннi бути електрично з’єднанi мiж собою та приєднанi до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний заземленням електротягової мережі. 5.2.10. Автоцистерни, а також танки наливних суден, якi знаходяться пiд наливом та зливом зрiджених газiв та пожежонебезпечних рiдин, протягом всього часу заповнення та спорожнення повиннi бути приєднанi до заземлюючого пристрою. Контактнi пристрої для приєднання заземлюючих провiдникiв вiд автоцистерни та наливних суден повиннi бути встановленi поза межами вибухонебезпечної зони. Гнучкi заземлюючi провiдники поперечним перетином не менше 6 мм2повиннi бути постiйно приєднанi до металевих корпусiв автоцистерн та танкiв наливних суден i мати на кiнцi струбцину або наконечник пiд болт М10 для приєднання до заземлюючого пристрою. При вiдсутностi постiйно приєднаних провiдникiв заземлення автоцистерн та наливних суден повинно проводитись iнвентарними провiдниками у такому порядку: заземлюючий провiдник спочатку приєднується до корпусу цистерни (чи танка), потiм до заземлюючого пристрою. Можливе використання у вибухонебезпечнiй зонi заземлюючих пристроїв, якi мають вiдповiдний рiвень вибухозахисту. 5.2.11. Вiдкриття люкiв автоцистерн та танкiв наливних суден та занурення в них шлангiв повинно проводитись тiльки пiсля приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлюючого пристрою. 5.2.12. Гумовi або iншi шланги з неелектропровiдних матерiалiв з металевими наконечниками, якi використовуються для наливу рiдин у залiзничнi цистерни, автоцистерни, наливнi судна та iншi пересувні посудини та апарати, повиннi бути обвитi мiдним дротом дiаметром не менше 2 мм (або мiдним тросиком перетином не менше 4 мм2) з шагом витка 100–150 мм. Один кiнець дроту (або тросика) з’єднується пайкою (або пiд болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий – з наконечником шланга. При використаннi армованих шлангiв або антиелектростатичних рукавiв їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури або електропровiдного гумового шару з заземленим продуктопроводом та металевим наконечником шланга. Наконечники шлангiв повиннi бути виготовленi з мiдi або iнших металiв, якi не дають механiчної iскри.
5.3. Розсiювання заряду шляхом зменшення питомого об’ємного Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |