Розгляд органами Антимонопольного комітету України заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїї

VI. Подання заяви та її розгляд

17. Заяви про порушення у справах, підвідомчих адміністративній колегії територіального відділення Комітету, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем

знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

19. Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути

подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві.

19-2. Органи Комітету можуть відмовити у розгляді заяви, поданої одним і тим же заявником з одного й того ж питання, якщо питання, порушені у раніше поданій заяві, розглянуті по суті.

43. Розмежування компетенції органів Антимонопольного комітету з розгляду заяв та справ про порушення конкурентного законодавства. Підстави та порядок розгляду справ.

IV. Підстави для початку розгляду справ

14. Органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про

захист економічної конкуренції"

Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного

законодавства України

II. Органи Комітету, які розглядають справи,

підвідомчість справ

4. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами Комітету:

- Комітетом;

- Постійно діючою адміністративною колегією Комітету;

- тимчасовою адміністративною колегією Комітету;

- державним уповноваженим Комітету;

- адміністративною колегією територіального відділення Комітету.

5. Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді:

зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку;

недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні;

антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

6. Державному уповноваженому Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді:

- зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій,

- недобросовісної конкуренції

- обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб'єктів господарювання, об'єднань, передбаченої частинами першою та другою статті 18, статтями 19, 20 та 21 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

7. Тимчасова адміністративна колегія Комітету може бути

утворена для розгляду будь-якої справи.

8. Постійно діючій адміністративній колегії Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді:

- антиконкурентних дій органів адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всю територію України;

- делегування повноважень центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

9. Комітету підвідомчі:

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

VII. Розгляд справи

22. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

23. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків

сторін.

За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на озгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

Розміщення вимоги про надання інформації на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua) забезпечує державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету у термін не пізніше дня опублікування відповідного повідомлення.

24. Установивши, що як відповідач до участі в справі повинна бути залучена інша особа, органами Комітету приймається розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі в

справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть часть у справі.

25. Органи Комітету, які розпочали або розглядають справу, можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну бо про виділення справи для окремого розгляду

27. Рішення може бути прийняте раніше, якщо від сторони та третіх осіб, яким було надіслано подання, одержано відповідь.

44. Перевірка, перегляд та оскарження рішень Антимонопольного комітету Украни з питань поруження закодавтства про економ. конкуренцію.

IX. Перевірка рішень у справах

37. Рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Комітету, можуть бути перевірені Комітетом чи адміністративною колегією Комітету за заявою осіб,

які брали участь у справі, або за власною ініціативою на підставі подання державного уповноваженого Комітету про перевірку рішення.

Рішення, прийняті державним уповноваженим, адміністративною колегією Комітету, можуть бути перевірені Комітетом за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою на

підставі подання Голови Комітету про перевірку рішення.

Заява про перевірку подається у письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за езультатами перевірки,

39. Протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті заяви про перевірку державний уповноважений перевіряє її на відповідність вимогам, установленим у пункті 38 цих Правил.

44. Строк розгляду заяви про перевірку не повинен перевищувати двох місяців.

За результатами розгляду заяви про перевірку, а також у разі виявлення з власної ініціативи підстав для зміни чи скасування рішення, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист

економічної конкуренції" (2210-14), Голова Комітету чи державний уповноважений Комітету складають подання про перевірку рішення та вносять його на розгляд Комітету або адміністративної колегії Комітету, яка здійснює перевірку.

X. Перегляд рішень у справах

46. Рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14).

48. Протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального

відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил.

Розпорядження про початок провадження з перегляду рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які беруть участь у справі.

Рішення, прийняте за результатами перегляду, надається для виконання, надсилається та оприлюднюється відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної

конкуренції"

Стаття 60. Оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України

1. Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня

одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

2. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських

судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених

частиною четвертою цієї статті.

У разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

45. Загальні засади відповідальності за вчинення правопорушень в сфері захисту економ. конкуренції.

Здійснення суб’єктом господарювання діяльності на ринку протиправним шляхом є правопорушенням і тягне за собою настання юридичної відповідальності у вигляді застосування заходів державного примусу караної спрямованості. Вчинення правопорушення, спрямованого на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку, є підставою для настання відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманні такі ознаки:

• застосовується за рішенням уповноважених на те державних органів;

• настає за вчинення дій, спрямованих на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку;

• для порушника настають негативні наслідки, зокреійг штраф, примусовий поділ монопольного утворення, зобов’язання відшкодувати заподіяні збитки тощо;

• здійснюється у процесуальній формі.

Відповідальність за дії, що призводять до спотворення, обмеження, або взагалі усунення конкуренції з ринку, настає відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції. Але залежно від особи порушника, особи потерпілого та тяжкості заподіяної такими діями шкоди може наставати відповідальність іншого виду. За порушення законодавства, що призводять до спотворення, обмеження або усунення конкуренції з ринку, застосовується відповідальність згідно з нормами адміністративного, кримінального або цивільного права України.

Таким чином, відповідальність за заподіяння шкоди ринковій конкуренції настає відповідно до норм:

1. Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Вона застосовується тільки до юридичних осіб та фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності, виключно на підставі положень законодавства України про захист економічної конкуренції.

2. Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таку відповідальність застосовують до фізичних осіб, які займають певні посади в органах влади та управління.

3. Кримінального кодексу України. Кримінальну відповідальність застосовують до фізичних осіб. Вона настає, коли порушення законодавства про захист економічної конкуренції переростає у злочин, який становить підвищену небезпеку конкуренції на ринку.

4. Цивільного кодексу України. На відміну від вищезазначених нормативних актів, положення цього кодексу не містять чіткого визначення видів та розмірів цивільної відповідальності за правопорушення, що спричиняють шкоду ринковій конкуренції. Разом з тим на законодавчому рівні закріплено, що будь-яка особа, право якої порушено або якій заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, може звернутися до суду із заявою про відновлення порушеного права та відшкодування завданої шкоди і таким чином притягнути винну особу до цивільної відповідальності.

46. Адміністративно-господарські штрафи за порушення конкурентного законодавтсва.

Зу про захист економічної конкуренції

Стаття 51. Види відповідальності

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 52. Штрафи

1. Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання:

юридичних осіб;

фізичних осіб;

групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї

статті.

4. У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які

призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або

отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди.

6. Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною

колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

7. У разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу (виручки) суб'єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.

47. Примусовий поділ суб`єктів господарювання як різновид господарсько-організаційнихсанкцій.

. ЗУ про захист економ. конкуренціїї.

Стаття 53. Примусовий поділ

1. Якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету країни мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.

2. Примусовий поділ не застосовується у разі:

неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, перевищує

тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).

3. Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий поділ суб'єкта господарювання підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути меншим шести місяців.

4. Реорганізація суб'єкта господарювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища цього суб'єкта господарювання

на ринку.

Поиск по сайту: