Суб’єкти системи управління державним боргом в Україні

Суб'єкти управління державним боргом України

Національний банк України

— депозитарний облік державних цінних па­перів;

— бухгалтерський облік кредитних ресурсів, що надходять на рахунки НБУ і пов'язані з ви­конанням ним функцій центрального банку країни;

— статистичний облік руху фінансових активів за окремими кредитними лініями, гарантованими урядом України (разом з Укрексімбанком)

Державне казначейс­тво України

— бухгалтерський облік руху залучених фі­нансових ресурсів на Єдиному казначейському рахунку та розрахунків по боргових зо­бов'язаннях;

— аналітичний облік внутрішнього та зовніш­нього державного боргу;

— оперативний облік заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під держав­ні гарантії

Міністерство фінансів України

— загальний статистичний облік державного боргу за допомогою інформації, що регулярно надходить від Державного казначейства України, НБУ, Укрексімбанку та інших фінан­сових посередників уряду;

— аналітичний облік державного боргу, витрат з обслуговування внутрішнього, зовнішнього та гарантованого урядом боргів, а також вико­нання графіка платежів (у тому числі облік простроченого непогашеного боргу)

Департамент держав­ного боргу

— оперативний облік державного боргу на підставі інформації Державного казначейства, банків-агентів та Національного банку

5. Сутність, завдання та особливості боргового планування

Боргове планування – складова фінансового планування розвитку держави, яка спрямована на розробку, визначення перспективних джерел та обсягів державних запозичень для фінансування державних потреб. Планування портфеля державних цінних паперів з урахуванням можливих ризиків, пов’язаних із мінливістю кон’юнктури фінансового ринку, коливанням реальних відсоткових ставок та ризикової надбавки, нерівномірністю наповнення Державного бюджету буде сприяти мінімізації вартості запозичень, дозволить коригувати емісії державних цінних паперів, формувати оптимальну за строками погашення структуру державного боргу.

Процедура боргового планування має реалізовуватися послідовно у декілька етапів:

1. Аналіз тенденцій розвитку національної та світової економіки щодо можливості додаткового фінансування державних потреб, що включає аналіз очікуваних експортних надходжень, наявних валютних резервів та можливих змін їх величини та структури, очікуваних державних доходів.

2. Вивчення стану та структури державного боргу з метою визначення можливостей своєчасного виконання існуючих зобов’язань. Основними напрямами даного етапу є аналіз боргового портфеля та графіка погашення зобов’язань протягом визначеного інтервалу планування.

3. Планування витрат на погашення і обслуговування державного боргу спрямоване на уникнення ситуації “пікових” платежів і недопущення кризи неплатежів. Основною метою планування погашення і обслуговування існуючих зобов’язань є верифікація можливості їх виконання.

4. Планування майбутніх позик із розробкою сценаріїв запозичень, розробка сценарію поведінки боргових зобов’язань за загальною сумою боргу, плановими позиками, фактичними позиками або окремому частковому запозиченню. На даному етапі мають узгоджуватися основні параметри боргу з процентними ставками і курсами валют. Основою планування нових запозичень є співвідношення потреб у нових позиках і можливостей держави задоволення цих потреб.

5. Визначення оптимального боргового портфеля.

Одним із перспективних напрямів удосконалення фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу є перехід до багаторічного планування з одночасним підвищенням якості прогнозів. Необхідно збільшити інтервал планування до 10 років і розширити процедуру планування, що має включати потреби в запозиченнях не тільки одного запланованого року. Подібне довгострокове планування дозволить оцінити наслідки діючої бюджетної політики (наприклад, прийняття дефіцитних чи профіцитних бюджетів), інвестиційної політики (реалізація інвестиційних проектів у запланований термін із урахуванням економічних вигід від їх реалізації), дозволить здійснювати додаткову деталізацію прогнозів усередині обраного інтервалу планування.

Поиск по сайту: